Факультет фінансово-економічної і професійної освіти втретє згуртував наукову спільноту навколо міжнародної науково-практичної конференції «Боголібські читання»

Факультет фінансово-економічної і професійної освіти > Новини факультету > Факультет фінансово-економічної і професійної освіти втретє згуртував наукову спільноту навколо міжнародної науково-практичної конференції «Боголібські читання»

У п’ятницю, 15 вересня 2023 року,  факультет фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі на вшанування світлої пам’яті доктора економічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України, академіка Академії економічних наук України, академіка Академії вищої освіти України Тетяни Боголіб, в он-лайн форматі на платформі Microsoft Teams, втретє провів свою Міжнародну науково-практичну конференцію «Боголібські читання».

За традицією конференція проходила за сприяння та підтримки Міністерства освіти і науки України; Університету Григорія Сковороди в Переяславі; Академії військового мистецтва (Варшава, Польща); Даугавпілського університету (Латвія); Університету Миколи Коперника в Торуні (Польща); Комратського державного університету (Молдова); Університету національного і світового господарства (Софія, Болгарія); Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Національного університету «Києво-Могилянська академія»; Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України; Інституту економіки та прогнозування НАН України; Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки; ГО «Колегіум» та ряду інших наукових установ та організацій з якими тісно співпрацює факультет фінансово-економічної і професійної освіти. Фундамент цієї співпраці, у свій час, заклала Тетяна Максимівна.

Зібрання модерували кандидат історичних наук, доцент кафедри економіки, заступник декана з наукової роботи Євгеній Костик та кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки, заступник завідувача кафедри економіки з міжнародної діяльності Леся Тірбах. З вітальним словом науковий захід відкрив кандидат історичних наук, доцент, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності, Університет Григорія Сковороди в Переяславі Василь Дудар. У своїй промові він подякував співорганізаторам  та учасникам конференції за сприяння та можливість обмінюватися досвідом, позаяк конференція стала своєрідною платформою для зустрічі науковців, як України, так і ряду європейських країн, для обговорення наукових досягнень та спільних проектів.

Пленарне засідання розпочав доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, завідувач кафедри фінансів, Київський національний університет імені Тараса Шевченка Ігор Лютий. Він розкрив сучасну парадигму формування системи публічних фінансів держави та наголосив на важливості ефективного функціонування публічних фінансів як однієї з найважливіших складових фінансової системи держави. Надалі доктор економічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник завідувач відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Віталій Венгер та кандидат економічних наук, старший науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Наталія Гахович розкрили базові умови для розвитку титанової галузі України у повоєнний період.

«Першочерговими заходами розвитку титанової галузі України у повоєнний період мають бути: створення прозорого ринкового середовища в титановій галузі за європейськими принципами. Це є стратегічним питанням державного значення у повоєнному відновленні економіки України. Також мова про модернізацію й реконструкцію існуючих видобувних підприємств, будівництво нових виробничих підприємств у сфері видобування й переробки титанових металів із дотриманням високих екологічних стандартів», – під час виступу наголосив Венгер.

Досвідом функціонування системи вищої освіти у контексті розвитку НДДКР в Молдові поділилась доктора економічних наук, професора Комратського державного університету, м. Комрат, Молдова Алла Левітська, У своїй промові професорка зазначила, що оптимізація системи вищої освіти триває, однак результати дослідження свідчать про обмежений рівень фінансування галузі освіти, в той час прослідковується зменшення кількості студентів та навчальних закладів, однак без вивчення та впровадження передового досвіду університети не зможуть готувати конкурентоздатних фахівців, які відповідатимуть вимогам сучасного ринку та забезпечать сталий розвиток.

Також цікавою була доповідь на тему: «Логістичні технології в управлінні транспортними перевезеннями в умовах війни та повоєнного відновлення України» доктора економічних наук, академіка Академії економічних наук України, професора кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Лідії Горошкової. Вона запевнила, що необхідно врівноважувати логістичне навантаження України шляхом створення: у регіонах – регіональних розподільчих логістичних центрів, у межах країни національних розподільчих логістичних центрів. Дослідниця зауважила, що російські війська лише у Київській області зруйнували понад 440 тис. кв. м логістичної нерухомості регіону. З урахуванням того, що на кінець 2021 року у регіоні пропозиція якісної логістичної нерухомості (класи «А» та «В») становила більше 2 млн кв. м, обсяги пошкоджень на цей момент часу становлять більше 20%.

Науково доведеною і досить аргументованою була доповідь кандидата економічних наук, старшого наукового співробітника відділу досліджень ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Світлани Коваль. Дослідниця розкрила ринок праці України в умовах військового стану. Розповіла, що за найоптимістичнішими прогнозами відновлення потенціалу ринку праці довоєнного рівня триватиме 3-5 років, цьому може сприяти, по-перше, повернення в Україну кваліфікованих фахівців, які вимушено виїхали, рятуючись від війни, по-друге, розробка та впровадження заходів активної політики внутрішнього розвитку ринку праці України.

Продовжили науковий дискурс професори з Латвії – ladimir Menshikov, Jurijs Baltgailis, Viktorija Sipilova, які представляли Центр соціальних досліджень Даугавпілський університет. У своїй доповіді науковці розкрили причини та макроекономічні аспекти впровадження цифрової валюти центральними банками, а також було наголошено, що інституційне середовище банків буде змінюватися за допомогою цифрових рішень, позаяк впровадження цифрових валют може сприяти наступним процесам: створення інклюзивної фінансової системи, боротьба з тіньовою економікою, підвищення ділової активності, обмеження розширення приватних криптовалют, збереження домінуючих позицій основних світових валют на міжнародному ринку в новому цифровому форматі та розвиток стійких фінансів.

Про основні умови розвитку національної економіки України учасникам конференції розповіла доктор економічних наук, головний науковий співробітник Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки Галина Cтудінська. У своїй доповіді зазначила, що основними умовами ефективного розвитку України є: оптимальна секторальна структура національної економіки, середня заробітна плата на європейському рівні, 8 % ВВП – на науку.

Натомість доповідь «Відкриття власної справи під час війни: за та проти», презентувала старша викладачка кафедри професійної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі Надія Різник. Викладачка акцентувала увагу на тому, що після початку війни ми стали жити у новій реальності, тож на ведення бізнесу для початківців та професіоналів зараз впливають такі чинники: відсутність особистої безпеки у будь-якому місці; міграція людей, ризики втрати майна внаслідок руйнування, кардинальні зміни у законодавстві, зовнішні економічні обмеження та збільшення кількості підприємств, що зараз не здатні виконати свої зобов’язання.

«Усі ці ризики є суттєвими, тож треба з розумом підійти до питання, який бізнес можна відкрити під час війни, позаяк економічні показники свідчать про те, що багато сфер продовжують своє функціонування, а деякі з них навіть набирають обертів, так як населення України потребує робочих місць та зарплати, держава – отримання податків, а підприємці – доходу, тому якщо ви завжди мріяли про власну справу – варто діяти», – зазначила Надія Анатоліївна.

Підсумки конференції підвела кандидат економічних наук, доцент, декан факультету фінансово-економічної та професійної освіти Світлана Кучеренко. Зауважила, що до конференції виявлено значний інтерес і, попри складну ситуацію в країні, географія гостей наукового заходу звично була досить широкою, а відтак, зважаючи на актуальність питань, що передбачені програмою для обговорення, фахові доповіді, повідомлення та дискусії будуть сприяти розвитку вітчизняної освіти і науки. На завершення Світлана Юріївна запросила до тісної співпраці науковців, зокрема, у рамках тих заходів, які будуть проводитися факультетом фінансово-економічної і професійної освіти та Університетом Григорія Сковороди в Переяславі у цьому навчальному році.

Проведення наукових заходів подібного формату є надзвичайно важливим в надскладних умовах в яких опинилася наша держава, адже це надає широкі можливості для обміну інформацією, пошуку нових підходів для вирішення будь-яких завдань. Саме таким науковим хабом стала ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Боголібські читання». Далі буде.

 

Пресцентр факультету фінансово-економічної і професійної освіти