14 травня 2026 року факультет фінансово-економічної і професійної освіти, Університету Григорія Сковороди в Переяславі провів та підсумував ювілейну V Всеукраїнську науково-практичну конференцію молодих вчених та студентів «Сучасні економічні перспективи в умовах формування суспільства сталого розвитку».
У 2026 році співорганізаторами наукового заходу стали: Міністерство освіти і науки України; Фонд Президентів України Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського; ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»; НУ «Києво-Могилянська академія»; Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика; Криворізький державний педагогічний університет; Державний податковий університет; Національна академія статистики, обліку та аудиту; ДУ «Житомирська політехніка»; Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця; Яготинський інститут ПрАТ «ВНЗ «МАУП»; Васильківський фаховий коледж «Державного університету «КАІ»; ГО «Колегіум»; Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених УГСП.
Науковий захід незмінно модерував кандидат історичних наук, доцент кафедри економіки, заступник декана ФФЕПО з наукової роботи Євгеній Костик, який констатував, що цього року конференція набуває особливого значення, адже вона є п’ятою ювілейною і присвячена 40-річчю Університету Григорія Сковороди в Переяславі.
«За ці чотири десятиліття університет став потужним центром якісної класичної освіти, наукових досліджень та інтелектуального розвитку Київщини й усієї України. Нині, коли Україна мужньо протистоїть викликам воєнного часу та водночас активно формує стратегії післявоєнного відновлення й відбудови, проведення конференції є особливо символічним і актуальним, позаяк, обговорення сучасних економічних перспектив крізь призму сталого розвитку – це не лише важливий науковий пошук, а й вагомий інтелектуальний внесок у майбутнє нашої держави, її економічну стабільність та європейський розвиток», – зазначив Євгеній Петрович.
Конференцію відкрив вітальним словом від імені оргкомітету та всього колективу Університету Григорія Сковороди в Переяславі кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з навчально-методичної роботи Володимир Носаченко де зазначив, що сьогодні, як ніколи, важливо об’єднувати зусилля науковців, педагогів і практиків задля пошуку ефективних, науково обґрунтованих рішень актуальних проблем сучасної освіти й науки.
«Наш університет, зберігаючи світлі традиції філософії серця Григорія Сковороди, завжди залишається відкритим до інновацій, конструктивного дискурсу та всебічної підтримки молодих дослідників. Бажаю усім учасникам конференції змістовних доповідей, жвавих і плідних дискусій, нових наукових контактів, невичерпної енергії, натхнення, цінних інсайтів та мотивації для подальших творчих звершень і вагомих наукових здобутків», – звернувся Володимир Миколайович
Від імені Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського учасників конференції привітав доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник, директор Фонду Президентів України при Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського Володимир Удовик. У своєму виступі він зазначив, що в умовах глобальних трансформацій, перед якими сьогодні стоїть наша країна, конференція є важливою платформою для обміну ідеями, пошуку інноваційних рішень та розроблення стратегій, спрямованих на забезпечення сталого економічного розвитку.
«Молоді вчені та студенти виступають рушійною силою прогресу: саме їхній ентузіазм, креативність і прагнення до нових знань відкривають нові горизонти для економічної науки», – ствердив Володимир Миколайович та підкреслив, що Фонд Президентів України та Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського пишається можливістю підтримувати молодих дослідників у їхніх наукових пошуках. Промовець наголосив, що наукові доробки, доповіді, конструктивні дискусії та пропозиції молодих вчених стануть вагомим внеском у розбудову суспільства, заснованого на засадах сталого розвитку, інноваційності та плідної співпраці.
Від імені регіональної бізнес-спільноти та команди ТОВ «Агрімастер» учасників конференції привітала кандидат економічних наук, доцент, головний бухгалтер ТОВ «АГРІМАСТЕР» та стейкхолдер освітньої програми Віталіна Малишко. Вона зазначила, що цей ювілейний форум зібрав разом тих, чия енергія, креативність та інтелектуальний потенціал визначатимуть вектор руху нашої держави на роки вперед.
«Сьогодні, в умовах глобальних трансформацій та безпрецедентних викликів, перед українською економікою стоїть надскладне, але водночас стратегічно важливе завдання – не просто відбудова, а докорінна модернізація на засадах сталого розвитку. Сучасне підприємництво вже не може орієнтуватися лише на фінансові показники, позаяк, екологічна відповідальність, соціальна інклюзія, цифровізація управлінських процесів та фінансова безпека – це ті стовпи, на яких будується життєздатний бізнес майбутнього. Саме тому синергія між академічною спільнотою та бізнесом є критично важливою», – переконана Віталіна Валеріївна.
Від імені Національного університету «Києво-Могилянська академія» та від себе особисто привітала всіх учасників і організаторів конференції привітала доктор економічних наук, академік Академії економічних наук України, професор кафедри екології Лідія Горошкова. У своєму виступі вона зазначила, що ми живемо в епоху безпрецедентно прискорених, глибоких і часто турбулентних трансформацій.
«Сучасний світ переходить у стан постійної нестабільності, де виклики не просто змінюють один одного, а діють синергетично, посилюючи загальний тиск на державу та суспільство. Повномасштабна війна та руйнівні воєнні дії на території України, глобальна кліматична криза, що вимагає негайної екологізації виробництва, стрімкий і непередбачуваний розвиток штучного інтелекту, розірвані логістичні ланцюги постачання, гострі демографічні зсуви та нові геополітичні реалії – усе це одночасно випробує на міцність соціально-економічну систему нашої країни. В умовах таких полікриз класичні економічні моделі потребують радикального переосмислення. Саме тому тема сьогоднішньої Конференції є не просто актуальною – вона є стратегічно й життєво важливою для формування нової архітектури майбутнього України. Суспільство сталого розвитку – це єдиний життєздатний орієнтир для нашої повоєнної відбудови. Ми маємо навчитися балансувати між економічною ефективністю, технологічним прогресом, збереженням довкілля та соціальною справедливістю. І саме перед вами, молодими вченими та студентами, стоїть завдання знайти ці інтелектуальні компроміси та запропонувати дієві, сміливі рішення», – підсумувала Лідія Анатоліївна.
Пленарне засідання:
Доповідну частину пленарного засідання розпочав здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 071 «Облік і оподаткування», Антон Березін з темою «Механізми формування інноваційної стратегії національної економіки в умовах нестабільності». У виступі він наголосив, що повномасштабна війна спричинила потрійний шок для інноваційної системи України – фізичний, фінансовий і технологічний, що призвів до значних втрат інфраструктури, кадрового потенціалу та науково-технічного розвитку. Водночас криза продемонструвала високу адаптивність системи, проявившись у швидкому розвитку оборонних технологій та dual-use інновацій. Для подолання наслідків нестабільності та забезпечення стійкого розвитку необхідна гібридна інноваційна стратегія, що поєднує: військово-технологічний драйв (модель Ізраїлю), масштабне державне інвестування в НДДКР (модель Південної Кореї), ефективну інституційну координацію та залучення міжнародних ресурсів (модель Польщі). Реалізація такої стратегії дозволить перетворити кризу на «вікно можливостей» і вивести Україну на траєкторію технологічного випередження в пріоритетних сферах – Military-Tech, кібербезпеці та зелених технологіях.
Доповідь на тему «Мотиваційні стимули різних поколінь» представила здобувачка третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти зі спеціальності 073 «Менеджмент» Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця Анастасія Андрущенко. У виступі було акцентовано, що теорія поколінь пропонує корисну концептуальну рамку для розуміння того, як під впливом історичних і соціально-економічних умов у різних вікових когорт (бебі-бумерів, покоління X, міленіалів та покоління Z) формуються відмінні мотиваційні патерни. Якщо бебі-бумери переважно цінують стабільність і формальне визнання, то покоління X орієнтується на автономію та баланс між роботою та особистим життям. Міленіали натомість фокусуються на змістовності праці й особистісному зростанні, а покоління Z надає пріоритет гнучкості, стрімкому розвитку та цифровій інтеграції. Попри ці відмінності, усі покоління поділяють спільні базові очікування: справедливе ставлення, повагу та наявність можливостей для самореалізації. Саме тому ефективне управління людськими ресурсами потребує адаптації мотиваційних стратегій до зазначених поколіннєвих особливостей. Поєднуючи фінансові та нефінансові стимули, створюючи гнучке й інклюзивне робоче середовище, а також заохочуючи міжпоколіннєву співпрацю, організації спроможні суттєво підвищити залученість і продуктивність працівників. На думку дослідниці, такий адаптивний підхід є особливо важливим у сучасному динамічному та невизначеному бізнес-середовищі, де різноманітність персоналу та зміна очікувань вимагають більш персоналізованих і гнучких практик менеджменту.
Цікавою була доповідь «Інноваційні підходи до управління корпоративними бізнес-комунікаціями в умовах динамічного ринку» здобувачки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальності D2 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок» Юлії Гріненко, в якій йшлося про те, що інноваційні підходи до управління корпоративними бізнес-комунікаціями є невід’ємною частиною успішної діяльності компаній у динамічному ринковому середовищі. Вони забезпечують швидке реагування на зміни, зміцнення довіри стейкхолдерів і підвищення конкурентоспроможності. Для досягнення максимальної ефективності компанії повинні поєднувати технологічні рішення, людиноцентричний підхід і стратегічну гнучкість, що дозволить їм не лише адаптуватися до сучасних викликів, але й формувати тренди майбутнього в корпоративних комунікаціях. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на аналіз впливу конкретних технологій (наприклад, блокчейн чи метавсесвіт) на комунікаційні процеси, а також на розробку моделей оцінки їхньої ефективності в різних галузях.
«Економічні інструменти зовнішнього впливу Японії: ефективність та обмеження» розглянула здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, ОПП «Міжнародні відносини та геополітична безпека» ДУ «Житомирська політехніка» Анастасії Несвяченої, яка запевнила, що економічні інструменти є одним із ключових механізмів формування міжнародного впливу Японії. Завдяки прямим інвестиціям, міжнародному кредитуванню, фінансуванню інфраструктурних проєктів та діяльності японських корпорацій країна не лише отримує економічні вигоди, а й посилює свої довгострокові позиції у світовій економіці. Аналіз також підтвердив здатність Японії адаптувати свою інвестиційну політику до глобальних змін і диверсифікувати економічні ризики. Водночас подальша ефективність цієї стратегії залежатиме від подолання внутрішніх демографічних та фінансових проблем, а також зростаючої міжнародної конкуренції.
Про музей як складову літературного туристичного маршруту у поєднанні культурної спадщини, соціальної цінності та сталого розвитку туризму розповіла здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 242 «Туризм і рекреація», гуманітарний факультет, Криворізький державний педагогічний університет Олександра Дубачинська. Молода науковиця, підкреслила, що у сучасних умовах глобалізації та зростання інтересу до автентичного культурного досвіду літературний туризм є одним із найбільш динамічних і перспективних сегментів світової туристичної галузі. Музеї літературного профілю виступають не лише зберігачами матеріальної та нематеріальної культурної спадщини, а й ключовими елементами туристичних маршрутів, що поєднують історико-літературну спадщину з сучасними туристичними практиками. Сучасні виклики – масовий туризм, комерціалізація культури, ризик втрати автентичності та вплив зміни клімату – вимагають нового підходу до організації літературних маршрутів, у яких музей виконує функцію не лише експозиційного простору, а й освітнього, соціального та екологічно відповідального центру.
Здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальності «Менеджмент», Яготинський інститут ПрАТ «ВНЗ «МАУП» Олександра Падальченко виступила з доповіддю на тему: «Інструменти та методи державного впливу на регулювання інвестиційної діяльності в Україні», де запевнила, що інструменти та методи державного впливу на інвестиційну діяльність формують комплексний механізм реалізації ДІП. У сучасних умовах ефективність залежить від: гнучкості та адаптивності інструментів; інтеграції цифрових технологій; балансу між прямим і непрямим впливом; врахування ESG та воєнних ризиків. Для України пріоритетами є: розширення ППП, цифровізація процесів, страхування ризиків, розвиток індустріальних парків. Успіх залежить від стабільності правового поля, прозорості та партнерства держави й бізнесу.
Проблему каршерингу у проєктуванні тематичних туристичних маршрутів на засадах сталого розвитку актуалізувала здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 242 «Туризм і рекреація» Ксенія Бойко, гуманітарний факультет, Криворізький державний педагогічний університет. Дослідниця запевнила, що сучасний туризм зіштовхується з необхідністю поєднання економічної ефективності, соціальної доступності та екологічної відповідальності. Каршерінг як елемент шерингової економіки та мобільності як послуги стає одним із перспективних інструментів сталого розвитку туризму. У XXI столітті туристи все частіше обирають не масовий, а тематичний і відповідальний відпочинок (культурний, екологічний, гастрономічний, історико-краєзнавчий тощо). Традиційна модель оренди автомобіля або використання приватного транспорту часто суперечить принципам сталого розвитку через високі викиди CO₂, перевантаження інфраструктури та неефективне використання ресурсів. Каршерінг дозволяє: зменшити кількість приватних автомобілів у туристичних дестинаціях; знизити транспортний вуглецевий слід; підвищити доступність віддалених об’єктів тематичних маршрутів; сприяти більш гнучкій та персоналізованій організації подорожей.
Досить аргументованою була доповідь здобувачки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, ОПП «Міжнародні відносини та геополітична безпека», ДУ «Житомирська політехніка» Марини Покотило на тему: «Енергетична дипломатія ЄС у системі міжнародних економічних відносин», де зазначалось, що енергетична дипломатія у ЄС – це сукупність зовнішньополітичних та економічних заходів, які спрямовані на забезпечення стабільного постачання енергії, диверсифікації джерел та маршрутів, а також просування «генерації зеленої електроенергії». Дана політика реалізується через діяльність інституцій ЄС, зокрема Європейської Комісії та Ради ЄС у тісній взаємодії з державами-членами.
Тему «Вплив цифрової трансформації на фінансовий сектор України», розкрила здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність D2 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок» факультет фінансів та цифрових технологій, Державний податковий університет Юлія Руденко, де наголосила на тому, що цифрова трансформація є одним із ключових драйверів розвитку сучасної економіки. Для фінансового сектору України, який функціонує в умовах повномасштабної війни, геополітичної нестабільності та необхідності повоєнного відновлення, цей процес набуває особливого стратегічного значення. Доповідачка зазначила, що протягом 2022-2025 років вітчизняний фінансовий сектор продемонстрував високу стійкість саме завдяки впровадженню цифрових технологій. Зокрема, обсяги безготівкових розрахунків досягли рекордних показників, а мобільні застосунки системних банків залучили мільйони нових активних користувачів. Інноваційні технології дозволили забезпечити безперервність надання фінансових послуг навіть у періоди масових обстрілів енергетичної інфраструктури та руйнування фізичних відділень фінустанов.
Переконливою була доповідь здобувача першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність Менеджмент, Яготинський інститут ПрАТ «ВНЗ «МАУП» Назарія Бережного на тему «Моделі управління комунікаційними процесами в умовах глобалізації та міжнародної економічної діяльності». Він зазначив, що ефективне управління комунікаційними процесами в умовах глобалізації та міжнародної економічної діяльності вимагає гібридного підходу, що інтегрує лінійні, інтерактивні, транзакційні моделі, мережеві та CCO-підхід, з урахуванням багатовимірної класифікації, подолання шумів та цілей для підвищення продуктивності ТНК через AI, VR та цифрові платформи. Ця еволюція від статичних до динамічних парадигм забезпечує адаптивність, стійкість та конкурентні переваги в транснаціональних мережах, де комунікація акцентує увагу на тому, що організація не є статичною структурою чи ієрархією, а виникає та існує через постійні комунікаційні процеси – дискурси, розмови, тексти та взаємодії, які генерують сенси, ідентичність та норми. У транснаціональних компаніях це означає, що глобальні мережі спілкування створюють «організаційну реальність» шляхом конструювання спільних значень між культурами, долаючи бар’єри та формуючи стратегії в реальному часі.
«Структурна депресія економіки РФ: зіставлення західних джерел та путінської «реальності»» у викладі здобувача першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 051 «Економіка» Назара Гречки викликала увагу учасників зібрання. Доповідач запевнив присутніх, про те що сучасна економіка рф увійшла у фазу структурної депресії. Це не тимчасовий спад, а фундаментальна зміна моделі функціонування, де військовий сектор «поїдає» цивільний, ведучи до незворотної технологічної деградації. Основні драйвери дестабілізації: бюджетний дефіцит – вже за перший квартал 2026 року дефіцит бюджету перевищив річний план в 3,8 трлн рублів, становивши 4,6 трлн, а в квітні виріс до 6 трлн, що становить 2.5% поточного ВВП; кадровий голод – за словами голови центробанку Ельвіри Набіуліної такої кадрової кризи не було ніколи, за всю історію рф. Оцінки РСПП повідомляють, що тільки в промисловості нестача робочих рук сягає 2 млн осіб, в МВС не вистачає 170 тисяч, в агросекторі – понад 130 тисяч; падіння доходів – за перший квартал 2026 року, нафтогазові доходи рф впали на 45,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Про особливості державного економічного регулювання діяльності підприємств в умовах воєнного стану розповіла здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність «Менеджмент», Васильківський фаховий коледж «Державного університету «КАІ» Віолетта Калетнік, зазначивши, що на сьогодні держава змушена перебудовувати систему економічного регулювання, поєднуючи два пріоритети: забезпечення національної безпеки та оборони держави з одного боку та збереження економічної життєдіяльності, підтримки підприємництва й запобігання колапсу економіки – з іншого. Воєнний стан суттєво розширює повноваження держави щодо втручання в господарську діяльність підприємств. Це проявляється у: запровадженні особливих режимів оподаткування (спрощені системи, пільги для оборонних підприємств, відстрочки); обмеженні прав власності (примусове відчуження майна, бронювання працівників); регулюванні зовнішньоекономічної діяльності (ліцензування експорту критичної продукції, валютні обмеження); переорієнтації виробництв на потреби оборони (державні оборонні замовлення, концесії); посиленні контролю за ціноутворенням на соціально значущі товари.
Проблему стратегічного управління як інструменту забезпечення фінансової безпеки підприємств в умовах воєнної економіки та макроекономічної нестабільності у своїй доповіді підняла здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 072 «Фінанси банківська справа, страхування та фондовий ринок» Софія Ващук. Вона переконливо запевнила присутніх, що стратегічне управління є не просто інструментом, а необхідним механізмом для забезпечення фінансової безпеки та економічної стійкості бізнесу в умовах воєнного стану та нестабільності України, позаяк, формує причинно-наслідкові ланцюги, де проактивне планування мінімізує ризики, оптимізує прибуток і ліквідність, перетворюючи виклики війни на можливості. У 2026 році, за базовим сценарієм, успіх залежатиме від інтеграції стратегій з державними реформами та зовнішньою допомогою, що дозволить бізнесу протистояти волатильності та сприяти відновленню. Без такого управління ризики ескалації переважатимуть, тому рекомендація – посилити гнучкі моделі з фокусом на енергетичну автономію та EU-інтеграцію для довгострокової стійкості.
Досить аргументованою була тема «Пізнавальний туризм як напрям сталого розвитку туристично-рекреаційної сфери в умовах сучасної нестабільності», яку розкрила здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 242 «Туризм і рекреація», гуманітарний факультет, Криворізький державний педагогічний університет Альона Голуб. Пані Альона, переконала присутніх у тому, що сучасний світ характеризується високим рівнем нестабільності, спричиненої геополітичними конфліктами, економічними кризами, пандеміями, кліматичними змінами та іншими глобальними викликами. У таких умовах традиційні моделі масового рекреаційного туризму демонструють високу вразливість. Пізнавальний (когнітивний, культурно-пізнавальний) туризм, орієнтований на отримання нових знань, культурне збагачення, вивчення історії, спадщини, традицій і сучасних соціальних процесів, набуває особливого значення. Він менш залежний від сезонності, має вищу додану вартість, сприяє збереженню культурної та природної спадщини та рівномірному розподілу туристичних потоків.
Проблему боргової політика України в умовах військового стану розкрила здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність D2 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок» (факультет фінансів та цифрових технологій, Державний податковий університет) Вероніка Резнік, яка запевнила, що повномасштабне російське вторгнення з 24 лютого 2022 року та продовження воєнного стану кардинально трансформували боргову політику України. Війна спричинила різке зростання бюджетного дефіциту через колосальні видатки на оборону, безпеку, соціальний захист та відновлення інфраструктури. За даними Міністерства фінансів України, станом на кінець 2025 року державний та гарантований державою борг сягнув 9 042,7 млрд грн (близько 213,3 млрд дол. США), що становить приблизно 98-110% ВВП залежно від сценарію. Зовнішній борг переважає (близько 75-77,5%), а фінансування значною мірою залежить від міжнародної допомоги (позики та гранти від ЄС, США, МВФ, Світового банку та G7). У воєнних умовах боргова політика виконує подвійну функцію: забезпечення оперативного фінансування оборони та державних функцій; підтримання боргової стійкості та запобігання дефолту. Ключовими особливостями стали: реструктуризація боргів (включаючи GDP-warrants у 2025 році), залучення пільгового фінансування, розвиток внутрішнього ринку ОВДП, валютні обмеження та управління ризиками (валютними, рефінансування, процентними).
Науково-обґрунтованою була доповідь здобувачки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 072 «Фінанси банківська справа, страхування та фондовий ринок» Дар’ї Петренко на тему «Еволюція стабілізації банківської системи України: від кризи 2014-2016 до воєнних викликів». Було наголошено, що дії НБУ у 2014-2016 рр. створили підґрунтя для ефективнішої реакції під час повномасштабного вторгнення, очищення банківської системи, підвищення її прозорості та запровадження жорсткішого регулювання дозволили знизити системні ризики, що значно полегшило ситуацію у 2022 році. Еволюція дій НБУ від реактивних у 2014-2016 рр. до стратегічних у 2022-2025 рр. підкреслює важливість довгострокових реформ і готовності фінансових інституцій до екзогенних шоків.
Досить розгорнутою була тема дослідження «Вплив війни на банківську систему України», яку представила здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність «Менеджмент», Васильківський фаховий коледж «Державного університету «КАІ» Софія Волохович. Вона запевнила, що станом на 2026 рік банківська система України продемонструвала високу стійкість: збережено операційну стабільність і ліквідність; банки залишаються прибутковими (у 2025 році – близько 126,8 млрд грн чистого прибутку); частка непрацюючих кредитів суттєво знизилася (до 13,9% на кінець 2025 року, найнижчий рівень за понад 15 років завдяки списанню застарілих кредитів); кількість діючих банків скоротилася з 71 (початок 2022) до 58-59 (початок 2026). Водночас війна виявила структурні проблеми: низький рівень кредитування реального сектору, високу залежність від державних цінних паперів, тиск на капітал через підвищене оподаткування прибутку, а також виклики енергетичної кризи та безпекових ризиків.
Про використання insurtech-рішень у модернізації страхового сектору доповів здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність D2 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок» (Національна академія статистики, обліку та аудиту) Олександр Будапєв зазначивши, що традиційний страховий бізнес тривалий час залишався одним із найконсервативніших сегментів фінансового сектору. Проте розгортання четвертої та п’ятої промислових революцій, тотальна цифровізація суспільства, а також кризові явища (зокрема, функціонування фінансової системи України в умовах воєнного стану) змусили страховий ринок радикально змінити підходи до ведення бізнесу. InsurTech (Insurance Technology) – це інтеграція передових технологій (ШІ, Big Data, блокчейн, IoT) у страхову діяльність. Модернізація сектору через InsurTech-рішення дозволяє знизити операційні витрати, підвищити точність андеррайтингу, мінімізувати шахрайство та забезпечити клієнтоорієнтованість (у форматі 24/7).
«Роль стартапів у розвитку інноваційної економіки України» розкрила, здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність D1 «Облік і оподаткування» Вікторія Мисан. Доповідачка наголосила, що перехід України від ресурсно-орієнтованої економічної моделі до інноваційної є єдиним шляхом забезпечення довгострокової конкурентоспроможності та успішного післявоєнного відновлення країни. У цьому контексті стартапи – динамічні, високотехнологічні компанії зі масштабованими бізнес-моделями – виступають головними каталізаторами змін. Вони значно швидше за традиційний великий бізнес адаптуються до кризових умов, створюють високооплачувані робочі місця, залучають іноземні інвестиції та сприяють комерціалізації наукових розробок. Вікторія підкреслила, що у 2026 році роль стартапів для України виходить далеко за межі суто бізнесової діяльності та стає елементом економічної й технологічної безпеки держави. За її науковою думкою, формування стійкої стартап-екосистеми є одним із базових інструментів швидкої інтеграції України в європейський та глобальний інноваційний простір. Стартапи швидко впроваджують нові технології, створюють високу додану вартість, генерують робочі місця для висококваліфікованих фахівців і сприяють експортній орієнтації економіки. Особливо значущою ця роль є для України з огляду на низку ключових факторів: наслідки війни та потреби післявоєнного відновлення, потужний IT-сектор, вплив глобальних технологічних трендів, а також суттєвий економічний ефект від розвитку стартапів.
Наостанок «Логістичні кризи XXI століття та їх вплив на міжнародний бізнес», розкрив здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 103 «Геологія», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 101 «Екологія», Харківський національний університет імені Н.В. Каразіна Станіслав Горошков, де наголосив на тому, що сучасна глобальна економіка характеризується високим рівнем інтеграції та залежності від складних міжнародних ланцюгів постачань. У XXI столітті логістичні кризи стали не винятком, а системною реальністю, що суттєво впливає на стабільність міжнародного бізнесу, світову торгівлю та економічне зростання.
Завершила роботу конференції кандидат економічних наук, доцент, декан факультету фінансово-економічної і професійної освіти Світлана Кучеренко, яка наголосила на високому рівні доповідей. Світлана Юріївна наголосила, що конференція продемонструвала високий рівень досліджень молодих учених та студентів, їхню глибоку обізнаність з актуальними проблемами сучасної економіки та готовність пропонувати власні рішення.
«Учасники конференції розглянули широкий спектр важливих питань, зокрема: проблеми сталого розвитку, цифрову трансформацію економіки, інноваційні фінансові механізми, соціально-економічні виклики в умовах воєнного часу та стратегії післявоєнного відновлення України. Протягом роботи конференції молодим дослідникам вдалося не лише презентувати результати власних наукових розвідок, а й плідно обмінятися досвідом, встановити нові професійні контакти та спільно обговорити перспективи розвитку національної економіки в контексті глобальних трендів, європейської інтеграції та принципів сталого розвитку», – підсумувала Світлана Юріївна.
Науковий захід, організований факультетом фінансово-економічної та професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі, став не лише джерелом нових знань, а й ефективною платформою для налагодження професійних контактів і подальшої співпраці.
Ювілейна V Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених та студентів «Сучасні економічні перспективи в умовах формування суспільства сталого розвитку» залишила незабутні враження та надихнула молодих дослідників на подальші наукові пошуки й активний внесок у розбудову суспільства сталого розвитку.
Пресцентр факультетом фінансово-економічної та професійної освіти
