23-24 квітня 2026 року факультет фінансово-економічної і професійної освіти, Університету Григорія Сковороди в Переяславі провів ХIХ Міжнародну науково-практичну конференцію «Умови економічного зростання в країнах з ринковою економікою»
У 2026 році захід набув особливого значення, адже він приурочений до визначної дати – 40-річчя університету, який за ці роки утвердився як потужний осередок якісної освіти, науки та інтелектуального розвитку Київщини й усієї України.
Успішна реалізація конференції стала можливою завдяки злагодженій роботі деканату, кафедр, відділу міжнародних зв’язків, студактиву, модераторів та технічної групи, зокрема: декана факультету фінансово-економічної і професійної освіти Світлани Кучеренко; доцента кафедри економіки, заступника декана з наукової роботи Євгенія Костика; доцента кафедри фінансів, заступника декана з навчальної роботи та профорієнтаційної діяльності Юлії Кривенко; начальника відділу міжнародних зв’язків Валентини Крикун; завідувача кафедри обліку, оподаткування та бізнес-управління Оксани Перчук; завідувач кафедри фінансів Інни Макарчук; заступника декана з виховної роботи Анатолія Овсієнко; доценів кафедри економіки Оксани Паламарчук та Людмили Леваєвої; керівниці відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Оксани Луцик; голови Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених факультету Антона Березіна.
Розпочалася конференція хвилиною мовчання, якою учасники вшанували пам’ять усіх загиблих унаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, що триває вже понад чотири роки. Учасники віддали шану військовим, цивільним, Героям і Героїням, дітям, чиї життя забрала війна. Окрема вдячність була висловлена нашим захисникам і захисницям за можливість продовжувати освітню та наукову діяльність.
Із вітальним словом до присутніх звернувся ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур, де зазначив, що економічна освіта – це не просто знання, а потужний двигун регіонального розвитку. У нашому регіоні, де переплітаються історичні традиції та сучасні потреби, якісна підготовка фахівців стає основою для сталого зростання, позаяк формує кадри, здатні оптимізувати ресурси, стимулювати інновації та інтегрувати локальні економіки в глобальний контекст. Віталій Вікторович підкреслив, що УГСП пишається своєю роллю в цій справі: наші програми готують лідерів, які перетворюють теорію на практику, сприяючи процвітанню громад та країни загалом.
Конференція стала платформою для конструктивного міжнародного діалогу, об’єднавши провідних науковців, викладачів, представників бізнесу та молодих дослідників. Захід відбувся за підтримки широкого кола партнерів, серед яких: Міністерство освіти і науки України; Університет Григорія Сковороди в Переяславі; Академія військового мистецтва (Польща); Даугавпілський університет (Латвія); Комратський державний університет (Молдова); Університет Миколи Коперника в Торуні (Польща); Університет національного і світового господарства (Болгарія); Бухарестський університет економічних досліджень (Румунія); Академія економічних студій Молдови (Кишинів, Молдова); Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Національний університет «Києво-Могилянська академія»; Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки; Інститут економіки та прогнозування НАН України; Фонд Президентів України Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського; Національна академія статистики, обліку та аудиту; Херсонський національний технічний університет; ГО «Колегіум».
Подальша програма пленарного засідання охопила широкий спектр актуальних економічних питань у контексті глобальної нестабільності та повоєнного відновлення.
Розпочав доповідну частину пленарного засідання Захарій Варналій, доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України та Академії наук вищої школи України, професор кафедри фінансів, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, із темою: «Деофшоризація як чинник зміцнення фінансової безпеки в умовах війни та повоєнного відновлення економіки України», де зазначив, що для України дослідження механізмів деофшоризації набуває особливої гостроти у воєнний період, оскільки вимивання валютної ліквідності через офшорні схеми безпосередньо підриває здатність держави фінансувати оборонні потреби та соціальну сферу в умовах екстремального дефіциту ресурсів. За таких обставин деофшоризація виступає не просто фіскальним обмеженням, а стратегічним механізмом зміцнення фінансової безпеки. Це є критичною детермінантою як для максимальної мобілізації внутрішніх доходів бюджету, так і для підтримання довіри міжнародних партнерів, що є необхідною умовою залучення ресурсів для подальшого прозорого фінансування національної економіки як в умовах війни, так і повоєнного її відновлення.
Тема наукового дослідження, ініційованого Аллою Левітською, доктором економічних наук, професором Комратського державного університету та директором Інституту регіонального економічного розвитку (м. Комрат, Республіка Молдова), формується як «Підхід життєвого циклу до аналізу розвитку жіночого підприємництва». У межах дослідження автор ставить за мету розкрити сутність і механізми розвитку жіночого підприємництва через призму життєвого циклу підприємницької ініціативи, від первинної ідеї до стадій росту, стабілізації та потенційного закриття або трансформації бізнесу. У цьому контексті підхід життєвого циклу розглядається як теоретико-методологічна основа для аналізу еволюції окремих жіночих підприємств, а також кумулятивного впливу жіночого підприємництва на регіональний економічний розвиток. Автор використовує життєвий цикл підприємницької діяльності як аналітичний інструмент, кодуючи етапи: зародження ідеї, стартап, ріст, зрілість та стадія відходу або ребрендингу. На кожному етапі досліджуються специфічні для жінок чинники ризику, доступу до ресурсів, інституційної підтримки та соціально-культурних обмежень, зокрема в умовах регіонів з трансформаційною економікою. Дослідження реалізується в оптиці регіонального економічного розвитку, з орієнтацією на агломерацію навколо міста Комрат та прилеглі регіони, де жіноче підприємництво відіграє важливу роль у диверсифікації зайнятості та місцевої економіки. У цьому руслі підхід життєвого циклу уточнює специфіку малого та середнього жіночого бізнесу, його залежність від інституційних, фінансових і освітніх мереж регіону.
Науково доведеною і досить аргументованою була доповідь спільно розроблена Володимиром Студінським (доктором історичних наук, кандидатом економічних наук, доцентом Київського національного університету будівництва та архітектури) та Галиною Студінською (доктором економічних наук, старшим науковим співробітником Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки, м. Київ), формується як «Путіноміка у контексті сучасного історичного розвитку». Характерними рисами сучасної «путіноміки» науковці вважають вважають: державний капіталізм (державний контроль за стратегічними галузями економіки, а саме, енергетика, військово-промисловий комплекс, банківська, нафтогазовидобувна та інші), енергетична залежність (використання отриманих валютних та інших надходжень від імпорту енергоносіїв, зокрема нафти та газу, для забезпечення соціальної стабільності, грошових виплат населенню та модернізації армії), воєнна економіка (особливо ця тенденція посилилася після 2022 року, коли відбулось переведення виробництва на військові рейки, застосовано імпортозаміщення в сфері виробництва вузлів та деталей військової та іншої техніки та заповнення ніш в економіці, що звільнилися після виходу західних компаній), відносна санкційна стійкість економіки (або як це явище називають, ефект «парового котла», коли відбувається блокування відтоку капіталу, що змушує валютну виручку працювати всередині країни і переорієнтація з долару на іншу валюту ,зокрема на юань). У принципі основним завданням «путіноміки» є створення відповідних можливостей в економічному секторі для забезпечення потреб зовнішньої агресивної політики і ведення повномасштабної війни. У свою чергу в такій економічній моделі створюються всі умови для функціонування внутрішньої репресивної політики.
Про «Обмін населенням на Балканах: економічні аспекти процесу в контексті будівництва національних держав після занепаду Османської імперії» розповів професор із Болгарії Мітко Хітов, доктор економіки, Університет національного та світового господарства (м. Софія). Доповідь Мітко Хитова переосмислює балканську історію, доводячи, що трагічні етнічні трансфери були не лише результатом ненависті, а насамперед прагматичним (хоча й жорстоким) інструментом державного будівництва. Головний висновок полягає в тому, що будівництво сучасних національних держав на руїнах багатоетнічної імперії вимагало створення замкнених національних економік. Для цього влада використовувала обмін населенням як «шоковий абсорбер», що дозволяв перерозподілити власність і створити лояльний податковий клас. Хоча це призвело до зниження загального рівня поділу праці в регіоні та руйнації складних торговельних мереж, саме ці заходи дозволили новим балканським державам знайти фінансову та політичну стійкість у довгостроковій перспективі.
Продовжила науковий дискурс Олена Бойко, кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», з темою: «Інноваційна складова структурних зрушень інноваційного розвитку». У своїй доповіді Олена Миколаївна трактує «інноваційну складову» як сукупність науково-технічних, організаційних та інституційних інновацій, які впливають на ефективність виробничих систем, конкурентоспроможність підприємств і макроекономічну динаміку. У цьому розрізі звертається увага на технологічний прогрес, цифровізацію, модернізацію управління, розвиток інноваційної інфраструктури та інтеграцію національних систем інновацій у міжнародні технологічні мережі. У дослідженні аналізуються структура інноваційної активності, зміни у секторальній структурі економіки, росту високотехнологічних та знання-інтенсивних галузей, а також скорочення відносної ваги виснажливих і низькотехнологічних секторів. Особлива увага приділяється тому, як інновації впливають на перерозподіл капіталу, праці та інтелектуального капіталу, формуючи новий базис економічного зростання і конкурентоспроможності України.
Великий інтерес у наукової спільноту конференції викликала доповідь «Новітні тренди у дослідженнях цифрових фінансів і суспільства» яку презентували професори з Даугавпілського університету (Латвія) Вікторія Шипілова, Володимир Меньшиков та Юріс Балтгайліс. Дослідження присвячено інтенсивному переосмисленню взаємодії між цифровими фінансовими технологіями та суспільними інститутами, зокрема в контексті формування цифрових економік, змін у поведінці споживачів, еволюції банківських та небанківських сервісів, а також трансформації соціальних відносин у цифровому просторі. Явище цифрових фінансів є невід’ємною частиною сучасної цифрової економіки, а його вивчення вимагає міждисциплінарного підходу, що поєднує фінансову економіку, соціологію, цифрові студії, інституційний аналіз, регуляторну теорію та етичні роздуми. Цифрові фінанси вже значно змінили спосіб, яким особи, домогосподарства, підприємства та держави взаємодіють у фінансовій сфері, але їх розвиток має амбівалентний характер: він може як поширювати доступ і можливості, так і генерувати нові форми соціальної виключеності, ризиків та нерівності. Тому сучасне дослідження цифрових фінансів має бути спрямованим на комплексне розуміння бенефітів, ризиків, технологічних змін і їхніх суспільних наслідків з опорою на інклюзивність, етику, регуляторну прозорість та підвищення цифрової фінансової грамотності широких шарів населення.
Дослідниця з Херсонського національного технічного університету Тетяна Осадча, свою доповідь присвятила проблемі: «Інструменти фінансово-кредитної підтримки підприємництва: українські реалії та перспективи». Тетяна Юріївна зазначила, що фінансово-кредитні інструменти в сучасних умовах є одним із головних механізмів не лише підтримки поточної діяльності суб’єктів господарювання, а й активізації структурного розвитку підприємництва в Україні. У перспективі саме комплексне поєднання пільгового кредитування, гарантійних механізмів, грантового співфінансування та страхування воєнних ризиків здатне сформувати більш ефективне середовище для започаткування , відновлення модернізації та масштабування бізнесу. Тому удосконалення фінансово-кредитних інструментів слід розглядати як важливу передумову зміцнення підприємницького сектору, розширення зайнятості, активізації інвестиційних процесів і посилення економічної стійкості України загалом.
Спільну наукову розробку «Нерівність доходів та економічне зростання: теоретична дискусія від Кузнеця до Асемоглу» представили дослідники Національного інституту економічних досліджень, Академії економічних досліджень Молдови (ASEM) (м. Кишинів) Міхаїл Чобану та Сільвія Савченко. Автори запропонували комплексний критичний огляд еволюції поглядів на фундаментальну проблему економічної теорії. Головний висновок полягає в тому, що універсальної моделі взаємозв’язку між нерівністю та зростанням не існує, оскільки цей зв’язок критично залежить від стадії розвитку та якості інститутів. Спростовано надію на те, що зростання автоматично виправить нерівність (як припускав Кузнець). В умовах слабких інститутів нерівність стає «пасткою», а не фазою. Дослідники солідаризуються з думкою, що для перехідних економік ключовим є не рівень оподаткування, а природа інститутів. Екстрактивні інститути (корупція, монополії) роблять нерівність руйнівною для зростання. Науковці наголошують, що в процесі євроінтеграції неможливо ігнорувати питання розподілу багатства. Ризик «пікеттіанської» концентрації капіталу в руках олігархічних груп може заблокувати модернізацію. Вихід вбачається у поєднанні стимулів для інвестицій (за Оукеном) із жорстким антимонопольним та інституційним контролем (за Асемоглу).
Підсумовуючи, ХIХ Міжнародна науково-практична конференція, присвячена умовам економічного зростання в країнах з ринковою економікою, не лише зберегла академічну традицію, але й відобразила новітню теоретичну і прикладну реалізацію сучасних економічних проблем. Акцент конференції виявився зміщеним від традиційних дискусій про оптимізацію ринкових механізмів до аналізу інституційної стійкості, фінансово-екологічної безпеки, цифрової трансформації та соціально-економічної справедливості в умовах війни та повоєнного відновлення України.
Пресцентр факультет фінансово-економічної і професійної освіти
