22 травня 2025 р. факультет фінансово-економічної і професійної освіти, Університету Григорія Сковороди в Переяславі, провів ІV Всеукраїнську науково-практичну конференцію молодих вчених та студентів «Сучасні економічні перспективи в умовах формування суспільства сталого розвитку».
Співорганізаторами наукового заходу у 2025 році стали: Фонд Президентів України Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського; Національний університет «Києво-Могилянська академія»; ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»; Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика; Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького; Криворізький державний педагогічний університет; Інженерний навчально-науковий інститут Запорізького національного університету; Київський фаховий коледж туризму та готельного господарства; Яготинський інститут ПрАТ «ВНЗ «МАУП»; Васильківський фаховий коледж «Державного університету «Київський авіаційний інститут»; Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених УГСП.
Модератором конференції був Євгеній Костик, кандидат історичних наук, доцент кафедри економіки, заступник декана з наукової роботи факультету фінансово-економічної і професійної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі.
Конференцію відкрив вітальним словом Володимир Удовик, доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник, директор Фонду Президентів України при Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського. У своїй промові перед молодими науковцями підкреслив:
«Молоді вчені та студенти є рушійною силою прогресу. Їхній ентузіазм, креативність і прагнення до знань відкривають нові перспективи для економічної науки. Тематика конференції, присвячена сталому розвитку, є надзвичайно актуальною, адже вона відображає необхідність гармонійного поєднання економічного зростання, соціальної справедливості та екологічної відповідальності», – зазначив Володимир Миколайович та наголосив, що Фонд Президентів України та Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського пишаються можливістю підтримувати молодих дослідників у їхніх наукових пошуках. «Ми переконані, що ваші доповіді, дискусії та пропозиції зроблять вагомий внесок у розбудову суспільства, заснованого на принципах сталого розвитку, інновацій і співпраці», – додав.
Від імені Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Університету Григорія Сковороди в Переяславі з вітальним словом звернулась доктор філософії Оксана Луцик:
«З факультетом фінансово-економічно і професійної освіти у нас вже давно склалася тісна співпраця, яка перевірена роками та спільними заходами. Досить потужна і сильна комунікація, із деканом факультету Світланою Юріївною, з її заступниками та всім професорсько-викладацьким складом. Хочу наголосити, що на факультеті згуртувався досить сильний, активний та потужний студентський колектив молодих науковців. Хотілося б у цей день побажати вам плідної роботи на даній конференції, чудових подальших нових наукових доробків», – відмітила Оксана Олександрівна.
Також до привітань долучилась Лідія Горошкова, доктор економічних наук, академік Академії економічних наук України, професор кафедри екології, Національний університет «Києво-Могилянська академія». У вітальному слові Лідія Анатоліївна наголосила, що попри негативні зовнішні та внутрішні фактори, наші студенти поруч з нами, вони нас підтримують активно працюють на науково-освітньому фронті і побажала усім учасникам конференції плідної роботи.
Розпочав доповідну частину пленарного засідання Антон Березін, здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 071 «Облік і оподаткування», факультет фінансово-економічної і професійної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, з темою: «Ринковий соціалізм як модель соціально-економічного розвитку: теорія та практика КНР» де наголосив, що ринковий соціалізм у Китаї є особливим шляхом розвитку, який поєднує економічний ринок із формами соціальної власності та державного контролю. Ця модель має свої сильні сторони, такі як ефективність ринкових механізмів, і слабкі – складність у досягненні балансу між економічною свободою та соціальною справедливістю. Вона створює можливості для швидкого економічного зростання, водночас зберігаючи роль держави як регулятора та соціального захисника. Подальший розвиток ринкового соціалізму залежить від здатності адаптуватися до викликів сучасного світу – глобалізації, технологічних змін і екологічних проблем. Важливо зберегти гнучкість системи, щоб успішно реагувати на внутрішні потреби суспільства, зокрема у сфері соціального захисту, освіти та охорони здоров’я. Еволюція моделі вимагає впровадження ефективних механізмів контролю та прозорості управління для підтримки довіри громадян.
Про «Відновлення природоохоронних територій після воєнних дій як інструмент зеленої економіки» розповіла Юлія Корнійчук, здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність Екологія, Національний університет «Києво-Могилянська академія», де було акцентовано про те, що відновлення природоохоронних територій після воєнних дій – це не просто екологічна необхідність, а стратегічно важливий напрямок для розбудови зеленої економіки. Це інвестиція у майбутнє, яка забезпечує не лише збереження біорізноманіття та покращення екологічної ситуації, а й створює нові економічні можливості, сприяє зайнятості, розвитку інновацій та підвищенню якості життя населення. Для України, яка постраждала від війни, цей підхід може стати основою для сталого та процвітаючого майбутнього.
Цікавою була доповідь здобувача фахової передвищої освіти ІІ курсу, денної форми навчання, спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок» Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства Володимира Драчука на тему: «Економічний розвиток незалежної України: аналіз ключових етапів, структурних трансформацій та викликів», де доповідач зазначив, що майбутнє економічного зростання України залежить від реалізації глибоких реформ, які дозволять усунути системні проблеми, що гальмують розвиток. Судова реформа, боротьба з корупцією, дерегуляція та створення умов для залучення іноземних інвестицій є ключовими завданнями. Післявоєнна відбудова відкриває унікальний шанс перезапустити економіку, зробивши її більш сучасною, стійкою та конкурентоспроможною. Інтеграція в Європейський Союз і глобальні ринки стане важливим фактором стабільності та розвитку. Якщо країна зможе використати цей шанс, у майбутньому вона має всі можливості стати економічно сильною державою з високим рівнем життя для своїх громадян.
«Цифровізація обліку для забезпечення ефективного розвитку бізнесу» такою була тема доповіді Юлії Онищенко, здобувачки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність «Облік і оподаткування», яка запевнила, що цифровізація обліку є не лише питанням технічного оновлення, але й стратегічним напрямом розвитку підприємства, що потребує трансформації бізнес-процесів. Серед ключових проблем, що виникають на шляху цифровізації обліку, варто відзначити високу вартість впровадження сучасних облікових систем, недостатню компетентність персоналу в питаннях цифрових технологій, а також ризики, пов’язані із забезпеченням належного рівня безпеки та конфіденційністю даних. При цьому для малого і середнього бізнесу проблема також полягає в тому, що доступ до дорогих технологій, таких як штучний інтелект чи хмарні облікові платформи, обмежений, що створює додаткові бар’єри для цифровізації.
Сучасними трендами розвитку туризму в умовах глобальних економічних змін поділилася Олександра Дубачинська, здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 242 «Туризм і рекреація», факультет географії, туризму та історії, Криворізький державний педагогічний університет, яка деталізувала сучасні тренди в туризмі, зокрема:
- сталий туризм: зростання попиту на екологічно відповідальні подорожі, спрямовані на збереження природи та підтримку місцевих громад;
- цифрова трансформація: використання штучного інтелекту, великих даних, віртуальної та доповненої реальності для персоналізації туристичних послуг і маркетингу;
- туризм ближнього радіусу: популярність внутрішнього туризму та подорожей до сусідніх країн через економічні обмеження чи логістичні виклики;
- велнес-туризм: зростання інтересу до подорожей, орієнтованих на здоров’я, релаксацію та психологічне відновлення;
- економ-туризм: попит на бюджетні подорожі, зокрема через зростання популярності лоукост-авіакомпаній і платформ для обміну житлом;
- культурний і подієвий туризм: акцент на унікальний досвід, пов’язаний із місцевою культурою, фестивалями та подіями.
Досить аргументованою була доповідь Анни Солонець на тему: «Інструменти фінансового менеджменту для підвищення ефективності міжнародних інвестиційних проєктів в глобальному економічному середовищі», здобувачки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 072 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», факультет фінансово-економічної і професійної освіти. Було наголошено, що глобалізація значно впливає на фінансові процеси, що призводить до інтеграції національних ринків і посилення міжнародного руху капіталу. Це створює нові можливості для інвесторів, проте також ускладнює ситуацію через нестабільність світової економіки. При цьому фінансовий менеджмент відіграє ключову роль у розподілі ресурсів та управлінні ризиками, що дозволяє ефективно реалізувати інвестиційні стратегії. Тому аналіз глобальних потоків прямих іноземних інвестицій допомагає адаптувати фінансові стратегії до змін на міжнародних ринках і мінімізувати ризики. Зокрема, виявлено, що в Україні важливо вдосконалити фінансові механізми для залучення інвестицій і підвищення економічної стабільності в умовах глобалізації.
Актуалізувала проблему сталого розвитку як основа конкурентоспроможності туристичних підприємств Ксенія Бойко, здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 242 «Туризм і рекреація», факультет географії, туризму та історії, Криворізький державний педагогічний університет. Дослідниця запевнила, що сталий розвиток є не лише етичним вибором, а й стратегічним інструментом для підвищення конкурентоспроможності туристичних підприємств, тоді як, інтеграція екологічних, соціальних та економічних принципів дозволяє створювати унікальні туристичні продукти, знижувати витрати, залучати нових клієнтів і забезпечувати довгострокову стійкість бізнесу в умовах глобальної конкуренції та екологічних викликів.
Олександра Падальченко, здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальності «Менеджмент», Яготинський інститут ПрАТ «ВНЗ «МАУП», виступила з доповіддю на тему: «Трансформація ринку праці України в умовах цифрової економіки та воєнних реалій», де запевнила, що у контексті сучасних трансформаційних процесів на ринку праці, зумовлених як цифровою економікою, так і наслідками війни, важливо використовувати стратегічні напрями та новітні підходи для забезпечення стабільності та розвитку країни. Поточні виклики, які стоять перед українським ринком праці, охоплюють помірний рівень безробіття, водночас вирізняючись високим рівнем неофіційної зайнятості та інтенсивною міграцією робочої сили. Наслідки війни, зокрема активні бойові дії та обстріли, спричиняють збільшення дисбалансів на ринку праці та скорочення кількості робочих місць. У цьому контексті стрімкий розвиток цифрових технологій відкриває нові можливості для підвищення продуктивності праці, однак у цих умовах національний ринок праці зіштовхується з низкою проблем та викликів, позаяк цифрові інновації ставлять нові вимоги до працівників, а це, у свою чергу, може викликати соціальні суперечки та відчутно збільшити розрив між різними суспільними групами.
Тему «Економіка «цифрового безсмертя»: NFT особистості та віртуальне спадкування створення та монетизація цифрових копій людської свідомості», розкрив Станіслав Горошков, здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 103 «Геологія», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 101 «Екологія», Харківський національний університет імені Н.В. Каразіна. Він наголосив на тому, що ринок монетизації даних зростає з $3.47 мільярдів у 2024 році до прогнозованих $12.62 мільярдів у 2032 році. Цифрові особистості генерують дохід через кілька каналів: ліцензування використання особистості для медіа-проектів, консультаційні послуги АІ-аватарів, продаж ексклюзивного контенту та взаємодії з фанатами. Модель «свідомість як сервіс» дозволяє родичам та друзям спілкуватися з цифровими копіями померлих, створюючи стійкі потоки доходів. Деякі платформи пропонують підписні моделі для доступу до розширених функцій особистості.
Проблему ефективності інструментів державної підтримки пенсійної системи України у своїй доповіді підняла Софія Ващук, здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 072 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», факультет фінансово-економічної і професійної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, де переконливо запевнила присутніх, що держава повинна забезпечити фінансову стабільність системи через своєчасні та достатні трансферти з державного бюджету, впровадження реформ для підвищення ефективності накопичувальної пенсійної системи, а також індексацію пенсій з урахуванням інфляції. Окрім цього, важливо працювати над зменшенням тіньової економіки та забезпечити соціальну справедливість, щоб усі категорії громадян мали доступ до достойного пенсійного забезпечення. Оцінка ефективності державної підтримки також показує необхідність розвитку механізмів реформування пенсійної системи, зокрема підвищення рівня довіри до фінансових інститутів і пенсійних фондів, забезпечення прозорості та належного управління коштами Пенсійного фонду, а також адаптації до змінюваних демографічних та економічних умов. Для досягнення ефективності пенсійної системи України необхідна комплексна стратегія реформ, яка передбачає як фінансові, так і соціальні зміни, що дозволить забезпечити гідне пенсійне забезпечення для всіх громадян, сприяти економічному розвитку та зміцненню соціальної стабільності в країні.
Науково-обґрунтованою була доповідь Артема Ткалі, здобувача фахової передвищої освіти, спеціальність Менеджмент, Яготинський інститут ПрАТ «ВНЗ «МАУП» на тему «Цифрова економіка та економічна безпека держави: взаємозв’язок і напрями впливу», у якій було наголошено, що в умовах інформаційної економіки технології економічного протистояння перемістилися з традиційного простору в інформаційно-мережеве або кіберпростір. Це обумовило появу нового типу – інформаційних воєн, під якими розуміється система заходів, спрямованих на досягнення інформаційної переваги шляхом впливу на інформацію, інформаційні системи, процеси та мережі супротивника. Інформаційна агресія як форма реалізації окремих заходів інформаційної війни широко використовується економічними суб’єктами для створення переваг в економічному середовищі та послаблення позицій конкурентів. Особливості інформаційної агресії як загрози економічній безпеці в кіберпросторі полягають у поляризації масштабів джерела та об’єкта впливу, латентному характері, необоротності наслідків, неможливості повної ліквідації, впливі на відстані та кумулятивному ефекті поширення форм інформаційної агресії в економіці.
Цікавою була тема: «Посилення економічної ролі Індії у світовій економічній системі: тенденції та перспективи», здобувача першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 051 «Економіка», факультету фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі Назара Гречки. Доповідач запевнив присутніх, про те що Індія перебуває на порозі глибокої трансформації, яка вже сьогодні визначає її як одного з ключових гравців на глобальній економічній арені. Стрімке зростання ВВП, демографічна перевага, амбітні державні ініціативи та технологічні прориви формують потужний фундамент для майбутнього лідерства. Країна поступово перетворюється з регіонального гравця на глобального економічного конкурента, здатного впливати не лише на ринки товарів і послуг, а й на архітектуру світової економіки в цілому. Індія активно розвиває виробничий сектор (Make in India, PLI), модернізує інфраструктуру (Gati Shakti), формує високотехнологічне підприємницьке середовище та переходить до «зеленої» моделі зростання. Водночас вона зміцнює свою геополітичну роль, просуваючи інтереси країн Глобального Півдня та формуючи нові альянси у світі, що змінюється. Проте шлях до повноцінного лідерства не є позбавленим викликів: значні інфраструктурні потреби, екологічні загрози, соціальна нерівність і бюрократичні бар’єри все ще стримують потенціал країни. Проте саме здатність Індії долати ці труднощі шляхом реформ, інновацій і відкритості до світу стане ключем до її глобального успіху.
Досить розгорнутою була тема дослідження «Міжнародний бізнес в епоху змін: виклики та можливості для України», яку прадставила Єлизавета Ситнік, здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність «Менеджмент», Васильківський фаховий коледж «Державного університету «КАІ»васильківського, де доповідачка визначила можливості для України, а саме:
- інтеграція в європейські ринки: угода про асоціацію з ЄС і статус кандидата на вступ до Євросоюзу відкривають перспективи для поглиблення торговельних зв’язків;
- цифрова трансформація: розвиток ІТ-сектору, стартап-екосистеми та цифрових платформ для міжнародного бізнесу;
- експортний потенціал: зростання попиту на українську аграрну продукцію, сировину та товари з доданою вартістю на світових ринках;
- повоєнна відбудова: можливість залучення міжнародних інвестицій для реконструкції економіки, модернізації інфраструктури та впровадження зелених технологій;
- глобальна солідарність: підтримка міжнародних партнерів створює сприятливі умови для залучення грантів, кредитів і технологічної співпраці.
Про управління туристичними потоками в умовах економічної нестабільності, у своєму виступі розповіла Ксенія Токаюк, здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти, спеціальність 242 «Туризм і рекреація», факультет географії, туризму та історії, Криворізький державний педагогічний університет. Доповідач наголосила, що туризм – це динамічна галузь, що формує значну частку ВВП багатьох країн, створює робочі місця та сприяє розвитку регіонів. Однак, в умовах економічної нестабільності вона стикається з такими викликами: зниження купівельної спроможності населення; зміни у споживчих перевагах, тобто, відбувається переорієнтація на бюджетні подорожі, внутрішній туризм, або ж повна відмова від подорожей; непередбачуваність і ризики, а саме: волатильність валютних курсів, політичні ризики, загрози безпеці, епідеміологічні ситуації створюють невизначеність для туроператорів та туристів; зменшення інвестицій, поза як, інвестори стають обережнішими, що уповільнює розвиток туристичної інфраструктури та інновацій; зміни в регуляторній політиці, адже уряди можуть вводити обмеження на пересування або змінювати візову політику, що впливає на міжнародні туристичні потоки.
Тему «Інноваційні підходи до управління туристичними підприємствами в умовах сталого розвитку», розкрила Валерія Сіліваненко, здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 242 «Туризм і рекреація», факультет географії, туризму та історії, Криворізький державний педагогічний університет, де наголосила, що традиційні моделі управління, що були орієнтовані переважно на максимізацію прибутку, виявилися недостатньо ефективними для забезпечення довгострокової життєздатності туристичної галузі. Сталий розвиток, що поєднує економічну ефективність, соціальну справедливість та екологічну відповідальність, стає не просто бажаною метою, а необхідною умовою для функціонування будь-якого підприємства у XXI столітті. Інноваційні підходи до управління є ключовим фактором, що дозволяє туристичним підприємствам адаптуватися до цих змін, вибудовувати конкурентні переваги та забезпечувати своє існування в довгостроковій перспективі.
Оцінку ефективності інноваційних підходів до управління корпоративними бізнес-комунікаціями в умовах динамічного ринку, у своїй доповіді розкрив Євгеній Норко, здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти, спеціальність 051 «Економіка», факультет фінансово-економічної і професійної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, де переконливо довів, що інноваційні підходи до управління корпоративними бізнес-комунікаціями є невід’ємною частиною успішної діяльності компаній у динамічному ринковому середовищі. Вони забезпечують швидке реагування на зміни, зміцнення довіри стейкхолдерів і підвищення конкурентоспроможності. Для досягнення максимальної ефективності компанії повинні поєднувати технологічні рішення, людиноцентричний підхід і стратегічну гнучкість, що дозволить їм не лише адаптуватися до сучасних викликів, але й формувати тренди майбутнього в корпоративних комунікаціях. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на аналіз впливу конкретних технологій (наприклад, блокчейн чи метавсесвіт) на комунікаційні процеси, а також на розробку моделей оцінки їхньої ефективності в різних галузях.
Завершила роботу конференції Світлана Кучеренко, кандидат економічних наук, доцент, декан факультету фінансово-економічної та професійної освіти, яка наголосила на тому, що конференція відзначилася високим рівнем доповідей, які охоплювали актуальні питання сталого розвитку, цифрової трансформації економіки, інноваційних фінансових механізмів та соціально-економічних викликів в умовах воєнного часу. Учасники мали змогу обмінятися досвідом, представити власні дослідження та обговорити перспективи розвитку економіки України в контексті глобальних трендів.
Науковий захід, організований факультетом фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі, став не лише джерелом нових знань, а й платформою для налагодження професійних контактів і співпраці. ІV Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Сучасні економічні перспективи в умовах формування суспільства сталого розвитку» залишила незабутні враження, надихаючи молодих учених на подальші дослідження та внесок у розбудову суспільства сталого розвитку.
Пресцентр факультету фінансово-економічної і професійної освіти
