На завершення минулого робочого тижня, 16 вересня 2022 року факультет фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі провів ІІ Міжнародну наукову конференцію «Боголібські читання». Цим науковим заходом сковородинівці вшановують пам’ять видатної людини – доктора економічних наук, професора, Академіка економічних наук, заслуженого працівника освіти України Тетяни Боголіб.
Ім’я Тетяни Максимівни назавжди вкарбувалося в історію нашого університету, адже вона була провідним науковцем, далекоглядним і мудрим організатором, відвертою і ціленаправленою особистістю. Саме завдяки їй ФФЕПО зумів досягти вагомих результатів у своєму розвитку. Професорка зробила безцінний внесок у розвиток економічної науки. Її праці є відомими не лише в Україні, а й закордоном.
Конференцію модерував кандидат історичних наук, доцент кафедри економіки, заступник декана з наукової роботи факультету фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі Євгеній Костик.
З вітальним словом відкрив конференцію доктор економічних наук, професор, Державний секретар Міністерства освіти і науки України Сергій Захарін, який поділився приємними спогадами тісної співпраці з Тетяною Максимівною, позаяк добре її знав і часто приїздив до Переяслава, де брав участь у різних наукових заходах, що вона організовувала. Він привітав учасників конференції і побажав розширити наукове бачення сучасних проблем соціогуманітарного і економічного розвитку України та світу.
Продовжив виступ доктор історичних наук, професор, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур. Він наголосив, що ФФЕПО своїм існуванням у такому форматі, яким він є зараз, завдячує Тетяні Максимівні, адже вона заклала потужний науковий та освітній фундамент його розвитку.
Кандидат економічних наук, доцент, декан ФФЕПО Світлана Кучеренко теж привітала учасників конференції та наголосила на тому, що, незважаючи на негативні зовнішні та внутрішні фактори, які пов’язані з війною росії проти України, ми все ж таки продовжуємо працювати на науково-освітньому фронті й зберігаємо ті традиції, що започаткувала Тетяна Максимівна.
У своїй промові проректор з навчально-методичної роботи Університету Григорія Сковороди в Переяславі Вячеслав Різник пригадав кредо, за яким жила Тетяна Максимівна, – «Дорогу здолає той, хто йде». Вона чітко мала свою ціль, до якої йшла і показувала своїм прикладом, як можна досягти високих результатів. Вячеслав Володимирович наголосив, що конференція є своєрідною платформою для зустрічі науковців як України, так і ряду європейських країн, для обговорення наукових досягнень та спільних проектів.
Розпочав пленарне засідання доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України та Академії вищої школи України, професор кафедри фінансів Київського національного університету імені Тараса Шевченка Захарій Варналій, який розкрив багатоступеневу структуру безпеки держави на прикладі економічної та фінансової безпеки. Захарій Степанович у своїй доповіді наголосив, що глобалізаційні загрози сучасності зумовлюють надзвичайну актуальність проблеми наукового дослідження безпеки будь-якого рівня. Новим масштабним викликом для України стала військова агресія російської федерації проти України – великомасштабна війна, що розпочалася 24 лютого 2022 року. Саме в умовах військової агресії посилюється роль і значення подальшого розвитку безпекології як науки, яка вивчає закономірності ефективного забезпечення безпеки у соціальних, біологічних, технічних та інших системах, котрі реалізуються за допомогою відповідних відносин у сфері безпеки. «Війна – масштабний структурний шок для економічної безпеки України: прямі збитки (без урахування втрат економічного зростання) для інфраструктури України сягають щонайменше 500 млрд дол. США; за даними Мінекономіки, 40% бізнесів було закрито; у період воєнного стану економіка України втрачає 50-60% «невиробленого» ВВП; за даними Офісу президента, в Україні понад 86 тисяч об’єктів, зруйнованих або пошкоджених внаслідок бойових дій – не рахуючи окупованих і щойно звільнених територій, з них 38 тисяч – потребують якнайшвидшого відновлення (станом на 13.09.2022 р.); 23 тис. км доріг публічного призначення зруйновано (13 % від загальної протяжності); втрата державним бюджетом значної частини традиційних надходжень у вигляді податків, акцизів та митних платежів; значні матеріальні збитки… Це в значній мірі посилює роль і значення економічної безпеки», – запевняє доповідач.
Про розвиток вчення про фінанси вищої освіти учасникам конференції розповіла Ольга Кириленко – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри фінансів імені С. І. Юрія Західноукраїнського національного університету. Дослідниця переконана, що війна рф, розпочата проти України, спричинила низку проблем. Зокрема й у сфері фінансового забезпечення вищої освіти, що зумовлено руйнуванням і пошкодженням майже двох тисяч ЗВО, виїздом за кордон як студентів, так і викладачів, а також потенційних абітурієнтів. А відтак, в таких складних умовах закономірною тенденцією буде скорочення державних видатків на вищу освіту, що за висновками фахівців НІСД, поряд із зниженням доходів населення і посиленням «освітньої міграції» може призвести до суттєвого зменшення попиту на вітчизняну вищу освіту, тому гостро постає проблема подальшого реформування системи вищої освіти в Україні в умовах післявоєнної розбудови держави в напрямку оптимізації структури галузі, обсягів надання послуг, їх змісту і форм.
Великий інтерес у наукової спільноту конференції викликала доповідь на тему «Економічні та соціальні наслідки війни в Україні та санкції проти Росії», яку презентувала Аранка Ігнасяк-Шульц – доктор наук, доцент кафедри економічної політики та регіональних досліджень, заступник декана з міжнародного співробітництва та розвитку факультету економіки та управління Університету імені Миколи Коперника в Торуні, Польща. Доповідачка зазначила, що людські, соціальні та економічні наслідки вторгнення рф в Україну, а також санкції щодо росії матимуть суттєвий вплив на світову економіку, оскільки вони призведуть до зниження світового зростання та викличуть глобальні проблеми (інфляція, збої та шоки пропозиції на певних ринках) протягом найближчих років, але вони особливо впливатимуть на розвиток цілого регіону Центральної та Східної Європи, ЄС, Європи та світу.
Науково доведеною і досить аргументованою була доповідь кандидата економічних наук, доцента кафедри бізнес-економіки та підприємництва Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Віталія Паздрія. У ній дослідник розкриває особливості та основні інструменти розвитку підприємницької освіти в умовах воєнного часу, ризики, з якими пов’язаний освітній процес; формулює базові вимоги до технологій навчання підприємництва у воєнний час; аналізує переваги використання цифрових технологій, придатних для очного й дистанційного навчання; розглядає потенціал бізнес-симуляторів, бізнес-ігор, інтерактивних тренінгів і проектних технологій у підприємницькій освіті молоді в умовах воєнної кризи; обґрунтовує, чим саме використання інтерактивних цифрових методів економічної і підприємницької освіти полегшує навчальний процес під час війни.
Переконливою була доповідь Алли Левітської – доктора економічних наук, професора Комратського державного університету (м. Комрат, Молдова). Вона поділилася досвідом впровадження неперервної бізнес-освіти за допомогою гібридних форм навчання. Алла Петрівна зазначила, що сучасні тенденції технологічного розвитку, демографічні та міграційні процеси впливають на появу нових професій і нетипових форм зайнятості, способів навчання та видів професійної освіти. Широке поширення автоматизації штучного інтелекту, з одного боку, сприяє продуктивності та економічному зростанню, а з іншого боку, змушує багатьох людей постійно підвищувати кваліфікацію та адаптувати свої навички під нові вимоги ринку праці.
Цікавою була доповідь на тему «Логістична інфраструктура України: наслідки війни та шляхи повоєнного відновлення» професорів кафедри екології, Національного університету «Києво-Могилянська академія» Лідії Горошкової та Євгена Хлобистова. Вони запевнили, що необхідно врівноважувати логістичне навантаження України шляхом створення: у регіонах – регіональних розподільчих логістичних центрів; у межах країни національних розподільчих логістичних центрів. Дослідники зауважили, що ринковий підхід в розподілі товарних потоків на логістичному полігоні України призвів до декомпозиції сформованої моделі розподілу вантажопотоків і на цей момент результати такої декомпозиції.
Продовжив науковий дискурс гість із Болгарії Мітко Хітов – доктор економіки Університету національної та світової економіки (м. Софія). Темою доповіді була «Глобалізація, що минає». Мітко Хітов зазначив, що вперше про майбутні процеси деглобалізації ми заговорили приблизно 15 років тому, після того, як нинішня модель розвитку демонструвала свою нежиттєздатність у глобальній економічній кризі, що почалася в 2007 р. Тоді прогнозувалося, що ця модель поступово йтиме і процес супроводжуватиметься зубожінням середнього класу; локальними конфліктами і надзвичайними ситуаціями, що будуть каталізувати негативну енергію населення і господарюючих суб’єктів, що накопичилася, але так чи інакше, процеси деглобалізації світу на валютні зони вже набрали серйозних оборотів, і їх вже не розвернути назад, тим більше, що, начебто за загальною командою, всі провідні країни вкладають чималі зусилля, щоб ці процеси лише прискорити.
Неупередженою під час виступу була Валентина Тропіна – доктор економічних наук, професор кафедри фінансів, обліку і оподаткування Університету Григорія Сковороди в Переяславі, яка виступила з темою «Акцизне оподаткування у формуванні бюджетних ресурсів територіальних громад». У ході виступу дослідниця запевнила, що аналіз формування доходів місцевих бюджетів в Україні показав важливу роль акцизного оподаткування у забезпеченні громад стабільними надходженнями фінансових ресурсів, значні коливання частки акцизних податків у формуванні власних доходів територіальних громад у регіональному розрізі свідчать, крім іншого, про наявність значного фіскального потенціалу акцизного оподаткування у наповненні місцевих бюджетів, в першу чергу, шляхом детінізації господарських операцій, пов’язаних з виробництвом і реалізацією підакцизних товарів в Україні. Акцизний податок є також одним з важливих засобів диверсифікації податкових надходжень до бюджетів територіальних громад, яка розширює можливості органів місцевого самоврядування для фінансування розвитку громади.
Доктор економічних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Оксана Кушніренко у своїй доповіді «Стратегічне планування повоєнного відновлення промисловості України на європейських засадах» зазначила, що інваріантним змістом стратегічного планування є бачення бажаного майбутнього, вибір цілей та напрямів його розвитку, розробка стратегії, що забезпечує конкурентоспроможність економіки України як місця для життя, господарської діяльності, а також конкурентоспроможність окремих галузей економіки, визначено, що стратегічні цілі мають формуватися, враховуючи необхідність повоєнного відновлення промисловості на засадах досягнення цілей сталого розвитку й зеленого відновлення в умовах довготривалої військової загрози. Пріоритетними завданнями післявоєнного відновлення промислового розвитку України мають стати: модернізація та декарбонізація економіки, чисте промислове виробництво, збереження біорізноманіття та перехід на циркулярну економіку, формуванню професійних навичок і відкритості даних.
Проведення наукових заходів подібного формату є надзвичайно важливим, особливо у таких непростих умовах, в яких нині знаходиться наша держава. Це надає широкі можливості для обміну інформацією, пошуку нових підходів для вирішення будь-яких завдань. Саме таким науковим хабом стала ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Боголібські читання».
Пресцентр факультету фінансово-економічної і професійної освіти
