27 листопада 2025 року факультет фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі провів ІV Всеукраїнську науково-практичну конференцію молодих вчених та студентів «Трансформаційні процеси соціально-економічної системи в умовах сучасних викликів».
Співорганізаторами наукового заходу стали Фонд Президентів України Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського; ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»; Національний університет «Києво-Могилянська академія»; Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика; Криворізький державний педагогічний університет; Київський фаховий коледж туризму та готельного господарства; Яготинський інститут ПрАТ «ВНЗ «МАУП»; Васильківський фаховий коледж «Державного університету «КАІ»; ГО «Колегіум»; Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Університет Григорія Сковороди в Переяславі.
Зібрання модерував Євгеній Костик, кандидат історичних наук, доцент кафедри економіки, заступник декана з наукової роботи факультету фінансово-економічної і професійної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі.
Конференцію розпочали із вітального слова доктор соціальних комунікацій, старший науковий співробітник і директор Фонду Президентів України при Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського (м. Київ). Володимир Удовик. У своїй промові Володимир Миколайович наголосив на особливій ролі молодих науковців у час, коли країна проходить через складні й доленосні випробування. Він зазначив:
«Нині, коли Україна проходить через складні випробування, саме молоде покоління дослідників стає рушієм змін. Ідеї, сміливі думки та прагнення до інновацій є тим капіталом, який допоможе будувати стійке, справедливе та технологічно розвинене майбутнє держави. Водночас Фонд Президентів України, зберігаючи унікальні документи лідерів нації, завжди підтримував діалог між поколіннями та поєднував минуле й майбутнє. Ми пишаємося можливістю бути співорганізаторами цього форуму і впевнені, що ваші доповіді й дискусії зроблять вагомий внесок у розуміння трансформацій, які сьогодні переживає наша країна».
Продовжила вітальне слово Ірина Каменська, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, керівник навчально-наукового відділу Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Вона підкреслила, що в умовах загостреної міжнародної конкуренції, зростання техногенних ризиків та трансформації економічних парадигм головним завданням є забезпечення підтримки молодих учених, створення сприятливих умов для їх професійного розвитку, а також формування платформи для обміну досвідом і реалізації наукових ініціатив. Конференція виступає як простір, де кожен учасник має змогу отримати необхідну підтримку і наставництво, презентувати результати досліджень і розширити свої наукові горизонти.
Від імені Національного університету «Києво-Могилянська академія» та від себе особисто привітала всіх учасників і організаторів конференції Лідія Горошкова, доктор економічних наук, академік Академії економічних наук України, професор кафедри екології.
«Сьогодні ми живемо в епоху прискорених, часто турбулентних трансформацій. Війна, кліматична криза, стрімкий розвиток штучного інтелекту, глобальні ланцюги постачання, що розриваються, демографічні зсуви та нові геополітичні реалії – усі ці виклики одночасно тиснуть на соціально-економічну систему України. І саме тому тема Конференції є не просто актуальною – вона є життєво важливою для майбутнього нашої держави», – зазначила у своєму виступі Лідія Анатоліївна
З вітальним словом до учасників конференції звернулась Олена Бойко, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій, де зазначила, що ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» вже багато років поспіль підтримує діалог між поколіннями вчених.
«Ми особливо цінуємо можливість долучатися до майданчиків, де формуються нові ідеї, де народжується смілива наукова думка, не обтяжена стереотипами. Ваші доповіді, ваші дослідження – це не лише внесок у науковий дискурс, це реальний інтелектуальний капітал, який вже завтра може стати основою для практичних рішень у сфері інноваційної, промислової, регіональної політики України часу відбудови та європейської інтеграції», – підкреслила пані Олена.
Розпочав пленарне засідання здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 103 «Геологія», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 101 «Екологія», Національний університет «Києво-Могилянська академія» Станіслав Горошков із темою «Трансформаційний вплив цифрових валют цнтральних банків (CBDC) на глобальну банківську систему» де наголосив, що CBDC представляють собою цифрову форму фіатних грошей, яка забезпечує більш швидкі, безпечні та прозорі платежі порівняно з класичними банківськими операціями, а особливості трансформації цифрових валют центральних банків включає такі аспекти: посилення контролю центральних банків над грошовою масою та операціями, що сприяє кращому регулюванню економіки і монетарній стабільності; зменшення ролі комерційних банків як посередників у платежах, що пов’язано з тим, що користувачі можуть тримати кошти безпосередньо в цифрових гаманцях центрального банку, зменшуючи обсяги депозитів у традиційних банках; покращення ефективності міжнародних розрахунків шляхом зниження транзакційних витрат і часу обробки платежів, що може змінити глобальну систему міжбанківських переказів; підвищення фінансової інклюзивності, оцифровуючи доступ до банківських послуг різних верств населення, особливо у регіонах із недостатньою банківською інфраструктурою; впровадження більш жорсткого контролю за фінансовими потоками, що підвищує прозорість операцій і допомагає боротися з фінансовими злочинами, такими як відмивання грошей.
Проблему інтеграційних викликів та можливостей для банківської системи України у глобальному середовищі, підняла здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність «Менеджмент», Васильківський фаховий коледж «Державного університету «КАІ» Діана Мазуренко, де наголосила, що успішна інтеграція банківської системи України у глобальне середовище потребує збалансованого поєднання інноваційних підходів і дотримання суворих стандартів безпеки та стабільності, а також активної підтримки з боку державних регуляторів та міжнародних партнерів. Це дозволить банківському сектору сприяти сталому розвитку економіки та підвищити рівень фінансової інклюзії населення.
Надалі з доповіддю виступила здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 242 «Туризм і рекреація», факультет географії, туризму та історії, Криворізький державний педагогічний університет Олександра Дубачинська з темою «Літературний туризм як інструмент розвитку культурної економіки та формування туристичної привабливості регіонів». Доповідачка наголосила, що літературний туризм як інструмент розвитку культурної економіки та формування туристичної привабливості регіонів є важливою складовою культурного туризму, що стимулює соціально-економічний розвиток територій. Він сприяє збереженню історико-культурної спадщини через підтримку пам’яток, музеїв, театрів, а також реставрації архітектурних ансамблів, що у свою чергу підвищує культурну цінність регіонів і їхній туристичний імідж. Літературний туризм формує конкурентоспроможний туристичний продукт за рахунок зв’язку з відомими письменниками та історично значущими місцями, а також розвитку тематичних і культурних маршрутів, що привертають увагу культурно орієнтованих туристів.
Про інновації в туризмі, у контексті розвитку сучасних технологій інформаційно-екскурсійної діяльності розповів здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти, спеціальність «Туризм і рекреація», Освітньо-професійна програма «Туристичне обслуговування», Університет Григорія Сковороди в Переяславі Артем Лукошков, де зазначив, що інформаційно-екскурсійна діяльність у сфері туризму активно еволюціонує завдяки впровадженню сучасних технологій, які дозволяють покращувати доступність, інтерактивність та персоналізацію послуг. Серед ключових рішень виділяються мобільні додатки, віртуальні тури, інтерактивні платформи та геолокаційні сервіси, а також іммерсивні технології, такі як доповнена реальність та віртуальна реальність. Ці інструменти не лише полегшують планування та проведення екскурсій, але й сприяють підвищенню залученості користувачів, освітній цінності та стійкому розвитку туризму.
Тему «Становлення та розвиток фінансової сфери в умовах євроінтеграції» обґрунтувала здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність «Менеджмент», Васильківський фаховий коледж «Державного університету «КАІ» Мар’яна Яременко, в якій констатувала, що у центрі уваги стоїть адаптація української фінансової системи до стандартів та практик ЄС, зокрема модернізація регуляторної бази, підвищення макроекономічної та фінансової стабільності, розвиток ринків капіталу та підвищення довіри інвесторів.
«Місце чат-ботів у сучасній IT-індустрії та їх вплив на розвиток бізнес-центрів» у своїй доповіді розкрив здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 051 «Економіка», факультет фінансово-економічної і професійної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі Назар Гречка, де зазначив, що місце чат-ботів у сучасній ІТ-індустрії є ключовим через їхню здатність автоматизувати взаємодію з користувачами, пришвидшувати обробку запитів і знижувати навантаження на людські ресурси. Чат-боти стали ефективним інструментом, що не лише відповідає на типові питання клієнтів у режимі 24/7, а й завдяки штучному інтелекту аналізує поведінку користувачів, надає персоналізовані рекомендації та підтримує продажі. Вони зменшують час відповіді та підвищують рівень задоволення клієнтів, водночас оптимізуючи бізнес-процеси і знижуючи витрати на обслуговування.
Вплив сучасних викликів і загроз на формування інноваційної стратегії національної економіки України розкрила здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність «Менеджмент», Яготинський інститут ПрАТ «ВНЗ «МАУП»ь Олександра Падальченко. У контексті своєї доповіді дослідниця зазначила, що війна та супутні геополітичні, економічні й технологічні виклики суттєво підірвали інноваційну систему України, призвели до руйнувань, втрати кадрів і фінансування. Відновлення і розвиток інновацій потребують цілеспрямованих державних стратегій, масштабних інвестицій у НДДКР, підвищення кібербезпеки, ефективного управління міжнародною підтримкою та інтеграції військово-технологічного досвіду. Використання кращих світових моделей адаптації може сприяти модернізації економіки та перетворенню України на регіонального лідера у Military-Tech і цифровій безпеці.
Своїм дослідженням з проблеми впливу міжкультурних бар’єрів на комунікативну активність міжнародних менеджерів у фінансовому секторі, поділився здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 071 «Облік і оподаткування», факультет фінансово-економічної і професійної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі Антон Березін. Молодий науковець запевнив, що міжкультурні бар’єри суттєво знижують ефективність комунікації в глобальних бізнес-середовищах, особливо у фінансовому секторі, де точність, швидкість і довіра є важливими для прийняття стратегічних рішень, управління ризиками та координації транснаціональних операцій. Як показують теоретичні моделі, такі як теорія культурних вимірів Гофстеде, модель високого/низького контексту Голла та теорія зменшення невизначеності, ці бар’єри – лінгвістичні, невербальні, стереотипи, стилі комунікації, часові/структурні та психологічні – призводять до непорозумінь, конфліктів і зниження продуктивності. У фінансових установах, де понад 60% конфліктів у глобальних командах пов’язані з культурними відмінностями, це проявляється в затримках переговорів, помилках у звітах і втраті довіри, особливо в гібридних або віртуальних середовищах. Однак застосування стратегій розвитку культурної компетентності, таких як регулярні тренінги на основі Four Skills of Cultural Diversity Competence та моделей Гофстеде та Голла з рольовими іграми, аудит комунікаційних шаблонів для інклюзивності, створення відкритих каналів, інтеграція медіації конфліктів з урахуванням культурних норм і побудова гібридних команд з ротацією менеджерів, може зменшити негативний вплив, підвищуючи участь, колаборативність і точність.
Здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 242 «Туризм і рекреація», факультет географії, туризму та історії, Криворізький державний педагогічний університет Ксенія Бойко у своєму виступі розкрила каршеринг як сучасний інструмент управління туристичними потоками в умовах трансформацій європейського ринку подорожей. Дослідниця зазначила, що каршеринг як сучасний інструмент управління туристичними потоками у контексті трансформацій європейського ринку подорожей досліджується як інноваційний засіб мобільності, який сприяє більш ефективному розподілу туристів і зменшенню транспортного навантаження на міста. У ході трансформацій європейського ринку подорожей ключову роль відіграє цифровізація та сталий розвиток, де каршеринг забезпечує гнучкість пересування туристів, знижує потребу у приватних автомобілях, а отже зменшує шкідливі викиди і транспортні затори. Це особливо актуально для популярних туристичних міст, де традиційне управління потоками стикається з викликами перенасичення. Каршеринг інтегрується з цифровими платформами, що забезпечують координацію маршрутів і години пік у режимі реального часу, що дозволяє оптимізувати туристичні потоки і підвищувати якість обслуговування. Це також відкриває нові можливості для розвитку екологічно дружніх маршрутів і сприяє привабливості регіонів, які прагнуть стати конкурентоспроможними на туристичному ринку.
Науково-обґрунтованою була доповідь здобувача фахової передвищої освіти, спеціальність Менеджмент, Яготинський інститут ПрАТ «ВНЗ «МАУП» Олександра Чепіля на тему «Ефективність проєктного менеджменту у великих компаніях: методи та інструменти», у якій було наголошено, що ефективність проєктного менеджменту у великих компаніях визначається комплексною взаємодією людського капіталу, сучасних цифрових інструментів та інтегрованих управлінських методів, що створює адаптивну організаційну структуру, здатну оперативно реагувати на зміни зовнішнього середовища. У цьому контексті впровадження сучасних технологій та аналітичних платформ водночас сприяє підвищенню прозорості процесів, оптимізації ресурсного планування та скороченню часу ухвалення рішень, тоді як розвиток професійних компетенцій, лідерських навичок та командної взаємодії забезпечує стійке досягнення стратегічних цілей. Крім того, узагальнення статистичних даних підтверджує, що інтеграція цифрових рішень із класичними методологіями управління та інвестиціями в людський капітал створює синергетичний ефект, який підвищує продуктивність і мінімізує ризики, а також зміцнює конкурентоспроможність великих підприємств у динамічних економічних умовах.
Проблему управління бізнес-процесами в контексті ESG-критеріїв, у своєму виступі розкрила здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальність D2 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», факультет фінансово-економічної і професійної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі Дар’я Петренко. Дослідниця наголосила, що управління бізнес-процесами в контексті ESG-критеріїв передбачає поєднання інституційних реформ, фінансових механізмів, внутрішньокорпоративних практик та технологічних інновацій. Важливим підтвердженням цього є логіка розвитку світових рейтингів, зокрема MSCI ESG Ratings, які разом із регуляторними ініціативами ЄС формують нові стандарти прозорості й відповідальності та визначають важливі орієнтири для компаній на міжнародному ринку. У такому середовищі український бізнес перебуває на етапі адаптації до вимог сталого розвитку, що зумовлює необхідність модернізації внутрішніх бізнес-процесів, створення ефективних систем збору та верифікації ESG-даних, а також посилення кадрового й технологічного потенціалу. Ці тенденції тісно пов’язані з нормативними та стратегічними документами, ухваленими на національному рівні, які створюють базові умови для інтеграції ESG-принципів у практику управління. Доповненням до цього виступають фінансово-інвестиційні інструменти, зокрема «зелені» облігації та податкові стимули, що відкривають нові можливості для залучення капіталу та підтримки інноваційних проєктів. У перспективі саме взаємодія нормативного забезпечення, фінансових стимулів і технологічних рішень здатна забезпечити системну трансформацію бізнес-процесів та водночас посилити конкурентоспроможність компаній у глобальному економічному середовищі.
Здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 072 «Фінанси банківська справа, страхування та фондовий ринок», факультет фінансово-економічної і професійної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі Софія Ващук дослідила тему «Інструменти та методи державного впливу на регулювання інвестиційної діяльності в Україні», де зазначила, що інструменти та методи державного впливу на інвестиційну діяльність формують комплексний механізм реалізації ДІП, а відтак, ефективність залежить від: гнучкості та адаптивності інструментів; інтеграції цифрових технологій; балансу між прямим і непрямим впливом; врахування ESG та воєнних ризиків. Для України пріоритетами є: розширення ППП, цифровізація процесів, страхування ризиків, розвиток індустріальних парків. Успіх залежить від стабільності правового поля, прозорості та партнерства держави й бізнесу.
Кандидат економічних наук, доцент, декан факультету фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі Світлана Кучеренко у своєму підсумковому виступі відзначила важливість наукового заходу, як платформи для обміну інноваційними ідеями та напрацюваннями, що сприяють розвитку наукової думки й практичних рішень у багатьох сферах соціально-економічної системи. Вона підкреслила, що конференція дала можливість молодим науковцям продемонструвати свої дослідження, а також сприяла формуванню міждисциплінарного діалогу для подальшої інтеграції теорії і практики у контексті швидких змін і викликів сучасності. На завершення декан наголосила на необхідності продовження активної наукової співпраці, відкритості до нових ідей та практичних ініціатив, що формують конкурентоспроможність української соціально-економічної системи у глобальному просторі й відповідають запитам часу і суспільства.
ІV Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Трансформаційні процеси соціально-економічної системи в умовах сучасних викликів» стала важливою подією для наукової спільноти, яка об’єднала амбітних дослідників, викладачів і практиків з різних регіонів України. Захід переконливо продемонстрував, що молоде покоління науковців має не лише глибокі знання, а й здатність мислити креативно, критично та стратегічно в умовах складних суспільних трансформацій.
Підсумовуючи, можна впевнено сказати: конференція стала простором для діалогу, пошуку рішень і формування нових наукових орієнтирів. Саме такі заходи сприяють зміцненню української науки, розвитку наукової культури та підготовці фахівців, здатних відповідати на виклики майбутнього.
Пресцентр факультету фінансово-економічної і професійної освіти
