18 вересня 2025 року факультет фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі організував V ювілейну Міжнародну наукову конференцію «Боголібські читання». Захід, який уже став традиційним, є важливим елементом у діяльності факультету, спрямованим на вшанування видатної науковиці, докторки економічних наук, професорки, академіка економічних наук України, заслуженого працівника освіти України, кавалера ордена княгині Ольги ІІІ ступеня Тетяни Боголіб.
Тетяна Максимівна залишила глибокий слід у науковій та освітній сферах України. Її внесок у розвиток фінансової науки, розбудову національної системи вищої освіти, підготовку нового покоління економістів, фінансистів, педагогів та наукових кадрів є неоціненним. Її праці здобули визнання не лише в Україні, але й за її межами, завдяки чому ім’я вченої стало відомим у міжнародних наукових колах. Її дослідження у сфері фінансів і економіки стали основою для багатьох сучасних розробок і наукових дискусій.
Окрім того, Тетяна Максимівна відіграла ключову роль у розвитку ФФЕПО, сприяючи його становленню як провідного осередку підготовки висококваліфікованих фахівців. Завдяки її невтомній праці, педагогічному таланту та організаторським здібностям факультет досяг значних успіхів, ставши важливим центром наукової та освітньої діяльності.
Конференцію незмінно модерували кандидат історичних наук, доцент кафедри економіки, заступник декана з наукової роботи ФФЕПО Євгеній Костик й начальник відділу міжнародних зв’язків, старший викладач кафедри іноземної філології, перекладу і методики навчання Валентина Крикун, а технічну підтримку забезпечила кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів факультету фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі Юлія Кривенко.
Проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі, кандидат історичних наук, доцент Василь Дудар, відкриваючи конференцію, виголосив вітальне слово, в якому підкреслив важливість цього заходу як унікальної платформи для діалогу та співпраці між науковцями. Він зазначив, що конференція об’єднує дослідників не лише з України, а й із низки європейських країн, створюючи сприятливі умови для обміну науковими досягненнями, ідеями та досвідом. За його словами, захід сприяє налагодженню професійних контактів, розвитку міжнародної наукової співпраці та реалізації спільних інноваційних проєктів, що мають потенціал для вирішення актуальних викликів сучасності. Василь Леонідович наголосив на важливості таких зустрічей для зміцнення наукового потенціалу, стимулювання інноваційної діяльності та інтеграції української науки у світовий дослідницький простір.
Уже традиційно пленарне засідання розпочав доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України та Академії вищої школи України, професор кафедри фінансів, Київський національний університет імені Тараса Шевченка Захарій Варналій який розкрив роль економічної безпекології у навчальному процесі закладів вищої освіти України. Захарій Степанович, у своїй доповіді наголосив, що сучасна концепція трансформації економіки пріоритетним напрямком виділяє розв’язання проблеми забезпечення її стійкого, стабільного та безпечного розвитку. Вихідною умовою реалізації даного підходу є безпечний розвиток суспільства, який задовольнить потреби сьогодення і не поставить під загрозу можливості та долю майбутніх поколінь. Проблематика безпеки потребує певної теоретико-методологічної основи, яка б дозволяла забезпечити відповідну соціально-економічну практику. Особливого значення проблема безпекології як науки так і навчальної дисципліни набуває в умовах сучасних викликів та загроз, якими є не лише війна, а й глобальні пандемії, зміна клімату, штучний інтелект тощо. Саме з позицій впровадження інноваційних підходів та нових навчальних дисциплін завжди виходила в своїх науково-теоретичних дослідженнях, а особливо у практичній освітянській діяльності, справжній патріот, доктор економічних наук, професор, педагог Боголіб Тетяна Максимівна (18.09.1960-04.01.2018). Дослідниця велику увагу приділяла проблемам формування інтелектуального капіталу України, зокрема, проблемам розвитку економіки знань шляхом впровадження в навчальний процес не лише інноваційних форм навчання, а й новітніх дисциплін. Так, ще у далекому 2004 році вийшла її монографія «Принципи управління вузом», де не лише розкривалися вихідні засади управління ЗВО, а й визначалися проблеми та перспективи інноваційних елементів викладання та управління закладами вищої освіти України.
Не менш цікавою та актуальною виявилася доповідь доктора економічних наук, академіка Академії економічних наук України, професора кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Лідії Горошкової. У ній було всебічно розкрито проблему кваліфікаційного розриву на ринку праці України та запропоновано практичні шляхи його подолання. Лідія Анатоліївна підкреслила, що наша держава переживає кризовий період через повномасштабне вторгнення РФ, яке спричинило масову міграцію (понад 8 млн осіб виїхали за кордон), руйнування інфраструктури та значні демографічні зрушення, включаючи дефіцит робочої сили на рівні 4,5 млн осіб у найближчі роки. За даними на 2024-2025 роки, український ринок праці демонструє парадоксальну ситуацію: високий рівень безробіття (близько 14-19%) співіснує з гострою нестачею кваліфікованих кадрів у стратегічних секторах, таких як IT, енергетика та відновлення інфраструктури. У перші сім місяців 2025 року зареєстровано рекордні 265 тис. вакансій, але заповнено лише 136 тис. з них. Це створює кваліфікаційний розрив, коли пропозиція робочої сили не відповідає попиту роботодавців за ключовими навичками та компетенціями: 40% роботодавців не можуть знайти потрібних фахівців, тоді як 25% шукачів роботи стикаються з невідповідністю своїх умінь вимогам вакансій.
Продовжила науковий дискурс доктор юридичних наук, доктор економічних наук, старший дослідник, професор кафедри правових дисциплін Херсонського інституту ПрАТ «Міжрегіональна Академія управління персоналом» Наталія Новак з темою «Адміністративно-правові засади економіки воєнного стану», де переконливо довела, що адміністративно-правові засади економіки у період воєнного стану є основою для функціонування фінансової системи та забезпечення обороноздатності держави. Водночас їх жорсткий характер провокує розвиток тіньової економіки. Ефективне управління економікою у воєнний час потребує балансу: з одного боку, посиленого контролю для забезпечення державних потреб; з іншого – дерегуляції та підтримки бізнесу, щоб зменшити стимули до тінізації. Війна стала серйозним випробуванням для українського підприємництва, але водночас відкрила нові можливості для розвитку. Адаптивність, інноваційність та соціальна відповідальність стали ключовими факторами виживання бізнесу в умовах війни. Державна підтримка та міжнародна допомога відіграють важливу роль у відновленні та розвитку підприємництва в післявоєнний період. Тільки комплексна політика, що поєднує правові, економічні та цифрові інструменти, дозволить мінімізувати негативні наслідки і забезпечити стійкість економіки України у воєнний та післявоєнний періоди.
Науково доведеною і досить аргументованою була доповідь на тему «Індустріальний парк як складова інноваційного розвитку промислового комплексу України в умовах воєнного часу» кандидата економічних наук, старшого науковий співробітника відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Олени Бойко. У контексті виступу дослідниця зазначила, що: в умовах повномасштабної агресії РФ, що триває з 2022 року, індустріальні парки перетворилися з теоретичної моделі на практичний інструмент адаптації промислового комплексу до кризових реалій, сприяючи залученню інвестицій, впровадженню інновацій та створенню робочих місць. Стрибок у реєстрації та розробці проєктів індустріальних парків саме в період воєнного стану (з 2023–2025 років) свідчить про їхню адаптивність: якщо у 2013 році поняття індустріальні парки було визначено законодавчо, то до 2025 року кількість зареєстрованих парків зросла до 100, з загальною площею майже 3075 га, а 15 найбільших з них перевищують 50 га кожний. У перспективі індустріальні парки стануть основою для трансформації промислового комплексу України в інноваційну економіку, забезпечуючи конкурентоспроможність на глобальному ринку та внесок у ВВП на рівні 5-7% до 2030 року. Їхній розвиток в умовах воєнного часу не лише мінімізує економічні втрати, але й закладає фундамент для швидкого відновлення, перетворюючи кризу на можливість для модернізації.
Такою ж цікавою була доповідь гостя із Болгарії – Мітко Хітова, доктор економіки, Університету національної та світової економіки (м. Софія), тема виступу: «Does the history of capitalism teach us what the future of human civilization is?» у якій доповідач зауважив, що з урахуванням торговельних воєн, ініціатив та впровадження різних санкційних режимів, що спостерігалися протягом останнього десятиліття, а також постійного провокування регіональних конфліктів по всьому світу, процеси деглобалізації посилюються. Це призводить до зростання споживчої інфляції, зниження якості виробництва та загального скорочення асортименту продукції. У будь-якому разі необхідно докласти спільних зусиль для збереження досягнутого рівня поділу праці у світовій економіці, шукати нові форми організації виробничих процесів, масштабувати їх, запобігати будь-яким формам самоізоляції та уникати повернення до попередніх етапів промислового розвитку людської цивілізації. З цією метою потрібен відкритий міжнародний діалог, відмова від нав’язування власної винятковості щодо «тих, хто відстає у своєму розвитку», уважне слухання та розуміння аргументів усіх зацікавлених сторін.
Про розвиток підприємницької освіти в умовах воєнного часу учасникам конференції розповів кандидат економічних наук, доцент кафедри бізнес-економіки та підприємництва, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Генеральний директор ТОВ «Компанія інтелектуальних технологій» Віталій Паздрій. Дослідник переконаний, що незважаючи на виклики, такі як руйнування інфраструктури, масова міграція та психологічний тиск, освіта з підприємництва адаптувалася до кризових реалій, перейшовши на гібридні та онлайн-формати, що сприяє формуванню нового покоління підприємців, здатних до швидкого реагування на зміни. Ключовими досягненнями стали державні та міжнародні ініціативи: Стратегія розвитку малого та середнього бізнесу до 2027 року, схвалена урядом у вересні 2024 року, акцентує на дуальній освіті, програмах для ветеранів, жінок та осіб з інвалідністю, розширюючи мережу бізнес-інкубаторів. Проект «Інтеграція підприємницької освіти у професійну освіту» систематично впроваджує підхід до навчання підприємництву у vocational schools, охоплюючи тисячі студентів. Міжнародні програми, як-от «Next Generation of Entrepreneurs for Ukraine» від UCL School of Management (запущена у 2023 році), надають безкоштовні лекції для українських біженців, створюючи масштабовану модель підтримки. У 2024-2025 роках портал Дія.Бізнес став хабом для освітніх програм, грантів та сервісів, що стимулювало зростання ФОП на 4% попри війну. Дослідження GEM Ukraine 2025 року підкреслює соціальну та екологічну орієнтацію українських підприємців, з акцентом на сталість у воєнний час.
Значну увагу привернула й доповідь на тему: «Місце і значення історичних дисциплін у підготовці висококваліфікованих фахівців економічного профілю» доктора історичних наук, кандидата економічних наук, доцента Київського національного університету будівництва та архітектури Володимира Студінського, який запевнив, що знання з історії дають змогу володіти широкою базою інформації господарської діяльності людства загалом і кожного господарського об’єкта зокрема (держава, галузь, підприємство, індивід) і вміти аналізувати економічні процеси, що відбуваються чи відбувалися, позаяк, історія і є наукою, де на основі фактів, подій, конкретних дій осіб або груп людей та конкретних результатів здійснюється аналіз минулого, який може використовуватися як досвід у сьогоденні і майбутньому. Тому, для економістів, особливо тих, хто займається проблемами макроекономіки, знання з історії стають гарних помічником у практичній сфері. Історичні дисципліни становлять фундамент для глибокого розуміння економічних процесів, етичних дилем та стратегічного мислення. Аналіз нормативних документів, педагогічних практик та наукових джерел свідчить про необхідність посилення їхньої позиції в освітніх програмах, аби уникнути фрагментації знань і забезпечити підготовку фахівців, здатних до інновацій та адаптації.
Продовжив науковий дискурс з темою: «Відстань влади та уникання невизначеності: вплив культурних відмінностей між Китаєм та Європою на прогрес та ефективність спільних підприємств» професор з Латвії – Vera Komarova. Дослідниця запевнила, що культурні виміри дистанції влади та уникнення невизначеності мають значний вплив на прогрес і ефективність спільних проєктів між ЄС і Китаєм. У той час як багато європейських країн демонструють відносно стійкі моделі, де висока дистанція влади часто супроводжується високим рівнем уникнення невизначеності або низька дистанція влади поєднується з низьким рівнем уникнення невизначеності, Китай вирізняється унікальною конфігурацією, поєднуючи високу дистанцію влади з низьким рівнем уникнення невизначеності. Цей контраст означає, що китайські партнери надають перевагу ієрархічній владі та централізованому лідерству, водночас демонструючи більшу відкритість до неоднозначності, гнучкості та експериментів. Для європейських партнерів із країн, таких як Угорщина, Хорватія чи Україна, де сильними є як ієрархія, так і уникнення невизначеності, ця розбіжність може створювати напругу в плануванні та реалізації проєктів, оскільки очікування стабільності й формалізованих процедур можуть суперечити більш адаптивному підходу Китаю. Натомість країни з нижчим рівнем уникнення невизначеності, такі як Швеція чи Нідерланди, можуть легше адаптуватися до прагматичної гнучкості Китаю, хоча відмінності в ієрархічній орієнтації все ще створюють виклики. Ці висновки підкреслюють, що культурна відстань між партнерами не має простого лінійного характеру, а залежить від специфічної комбінації цінностей, які необхідно ретельно узгоджувати через культурну обізнаність, переговори та взаємну адаптацію. Успішні спільні проєкти між ЄС і Китаєм, таким чином, потребують стратегій, які гармонізують ієрархічні відмінності, водночас використовуючи переваги гнучкого вирішення проблем та інноваційних підходів, перетворюючи потенційні конфлікти на можливості для синергії.
Своїм дослідженням поділилися й професори з Польщі – Marzena Piotrowska-Trybull та Małgorzata Orłowska, які у своїй доповіді розкрили, що Венгожево – невелике місто (близько 11 тис. жителів) на Мазурах, відоме озерами та туризмом, але стратегічно важливе через близькість до РФ (20 км до кордону). Тут дислокується 1 Mazurska Brygada Artylerii im. gen. Józefa Bema (JW 2568), сформована в 1993 році на базі 1 Ośrodka Szkolenia Specjalistów Wojsk Rakietowych i Artylerii. У 2010-2022 рр. – 11 Mazurski Pułk Artylerii, з 2023 року – знову бригада з 4 дивізіонами (Dana, K9, Langusta). Чисельність – до 1000 військових, з розширенням в Olecko (ще 1000 осіб). Розташування військової частини в Венгожево демонструє модель «подвійного використання»: оборона + розвиток. Бригада перетворила периферійне місто на динамічний центр, де ВВП зріс на 25% з 2010 року, а громада інтегрована через партнерства. Бригада забезпечує зайнятість для 20-30% місцевих (солдати, логістика, постачальники). Щорічні витрати армії – €10-15 млн на закупівлі (їжа, ремонт), що стимулює локальний бізнес. У 2023 році MON інвестувало €50 млн у нові казарми в Olecko, що створило 200 тимчасових робочих місць. Побудова доріг (Bema str.), модернізація аеродрому для тренувань. Це покращило доступність для туризму: озера Мазур приваблюють 500 тис. відпочивальників щорічно, з армією як партнером (спільні заходи). Соціально-економічний ефект демонструється зниженням безробіття з 15% (2010) до 7% (2025), зростанням зарплат на 10-15% через оборонні контракти. У ширшому контексті це ілюструє, як НАТО-бази в Польщі (+30% інвестицій) надаючи безпеку та процвітання.
Про інтернаціоналізацію економічної діяльності українських ЗВО як чинник стійкості у воєнний період, у своїй доповіді розповіла начальник відділу міжнародних зв’язків, старший викладач кафедри іноземної філології, перекладу і методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі Валентина Крикун. Науковиця зазначила, що інтернаціоналізація – це ключ до стійкості, фінансової автономії та розвитку ЗВО під час війни, позаяк, дозволяє: зберегти людський капітал, забезпечити альтернативні джерела фінансування, інтегруватися в глобальний освітній простір, є стратегічним пріоритетом освітньої політики України в умовах воєнного і післявоєнного відновлення. Валентина Сергіївна визначила економічні інструменти інтернаціоналізації, а саме: платні освітні програми для іноземців (бакалаврат, магістратура, підготовче відділення); короткострокові навчальні курси, мовні школи, літні університети; спільні стартап-інкубатори, інноваційні лабораторії, кластери; комерціалізація наукових досліджень та інтелектуальної власності; платформи фандрейзингу та міжнародного краудфандингу.
Підсумувала конференцію кандидат економічних наук, доцент, декан факультету фінансово-економічної та професійної освіти Світлана Кучеренко, де констатувала те, що конференція «Боголібські читання» є не лише платформою для обміну науковими ідеями, але й символом вдячності та поваги до спадщини Тетяни Максимівни. Захід об’єднує науковців, викладачів, студентів і практиків з України та інших країн, які продовжують розвивати її ідеї та втілювати їх у сучасних дослідженнях. Проведення конференції сприяє популяризації фінансово-економічної науки, зміцненню міжнародних зв’язків і підготовці нового покоління фахівців, які керуються принципами, що їх закладала Тетяна Боголіб.
V ювілейна Міжнародна наукова конференція «Боголібські читання» стала важливим етапом у діяльності факультету ФФЕПО, підкресливши його відданість високим стандартам освіти та науки, а також вшанувавши пам’ять видатної вченої, чиї ідеї та досягнення продовжують надихати нові покоління.
Пресцентр факультету фінансово-економічної і професійної освіти
