24-25 квітня 2025 року на факультеті фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулася ХVIІІ міжнародну науково-практичну конференцію «Умови економічного зростання в країнах з ринковою економікою».
У 2025 році в науковому заході прийняли участь понад 200 учасників – представників наукових шкіл Болгарії, Латвії, Молдови, Польщі та України. Серед учасників конференції 52 доктори, 77 кандидатів наук, викладачі університетів, коледжів, центрів професійно-технічної освіти, здобувачі першого, другого та третього рівнів вищої освіти.
Модераторами конференції були кандидат історичних наук, доцент кафедри економіки, заступник декана з наукової роботи факультету Євгеній Костик та кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів, заступник декана з навчальної роботи факультету Юлія Кривенко.
Відкрив конференцію з вітальним словом доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур, який зауважив, що протягом вісімнадцяти років конференція об’єднує провідних науковців, практиків, молодих дослідників і всіх, хто прагне сприяти економічному розвитку:
«Саме сьогодні, в умовах повномасштабного вторгнення, подібні заходи для нашої держави набувають особливого значення, адже в такі складні часи як ніколи важливо зберігати єдність наукової спільноти, поглиблювати діалог, обмінюватися досвідом та спільно шукати шляхи подолання економічних викликів, адже наука є міцною основою для відновлення та розвитку держави, саме завдяки науковим дослідженням, професіоналізму й незламній вірі у перемогу ми здатні забезпечити відновлення економіки, впроваджувати реформи і рухатися вперед».
Від імені Університету WSB Merito Warsaw професор Олена Гороховська привітала учасників та гостей конференції й зазначила, що у нинішній непростий час економічних, політичних і соціальних викликів питання розвитку ринкової економіки, стійкого зростання та ефективних реформ набувають особливої актуальності, і саме завдяки таким науковим форумам формується платформа для обміну ідеями, пошуку інноваційних рішень і налагодження міжнародної співпраці.
Надалі від імені Національного університету «Києво-Могилянська академія» та від себе особисто, привітала учасників конференції доктор економічних наук, академік Академії економічних наук України, професор кафедри екології Лідія Горошкова:
«Протягом багатьох років наша співпраця є яскравим прикладом стійкості наукових традицій, взаємної підтримки та об’єднання інтелектуальних зусиль задля розв’язання актуальних економічних викликів сучасності. Особливо в умовах сьогоднішніх випробувань національна й міжнародна наукова єдність має вирішальне значення для відновлення економіки, впровадження інновацій і забезпечення сталого розвитку країн із ринковою економікою.
Розпочав пленарне засідання доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України та Академії наук вищої школи України, професор кафедри фінансів, Київський національний університет імені Тараса Шевченка Захарій Варналій із темою «Роль кадрової політики при формуванні системи соціальної безпеки підприємств в умовах невизначеності», де зазначив, що на початку 2025 року ринок праці України стикається з помітним дефіцитом кадрів у різних галузях.
«За даними Державної служби зайнятості, найбільший брак працівників спостерігається серед кваліфікованих робітничих професій: швачки, електромонтери, сантехніки, електрики, слюсарі та зварювальники. Скорочення робочої сили приблизно на 40% зумовлено такими факторами, як демографічні втрати, перехід людей до економічно неактивного статусу, труднощі ВПО з пошуком роботи, окупація частини територій, необхідність догляду за іншими членами сім’ї та відсутність навичок, що потрібні на ринку праці», – підкреслює професор.
Продовжила науковий дискурс кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Олена Бойко з темою «Технологічний парк як ефективний механізм сприяння розвитку інноваційного потенціалу економіки Київської області». У своїй доповіді Олена Миколаївна зазначила, що на даний момент ситуація в технопарках є вкрай неоднозначною. Починаючи з 2005 р. умови для функціонування технологічних парків погіршуються. Це в першу чергу пов’язано з нестабільністю законодавства в напрямку діяльності технологічних парків, різким скороченням державної підтримки проєктів технопарків та погіршенням умов функціонування. У 2006 р. з переліку заходів підтримки технологічних парків видалено пріоритетність у залученні іноземних кредитів під державні гарантії, відновлено два з попередньо скасованих непрямих видів державної допомоги та запроваджено два нові, а також запроваджено нові види прямої державної допомоги – повне або часткове безвідсоткове кредитування проектів технологічних парків, а також повну або часткову компенсацію відсотків, сплачуваних комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам виконавцями за кредитування проєктів технологічних парків.
Про автоматизацію фінансового моніторингу в фінансових установах розповів кандидат економічних наук, доцент, засновник та Голова Правління ПрАТ «Страхова компанія «ПРЕСТИЖ» Євгеній Бридун зазначивши, що автоматизація фінансового моніторингу у фінансових установах є критично важливим процесом, спрямованим на підвищення ефективності, точності та швидкості виявлення та запобігання фінансовим злочинам, шахрайству та іншим незаконним діям. Вона передбачає використання спеціалізованого програмного забезпечення та технологій для автоматизації рутинних завдань, аналізу великих обсягів даних та виявлення підозрілої активності.
Науково доведеною і досить аргументованою була доповідь доктора економічних наук, старшого дослідника Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Галини Cтудінської та доктора історичних наук, кандидата економічних наук, доцента Київського національного університету будівництва та архітектури Володимира Студінського в якій розкрито систему управління інвестиційно-інноваційним розвитком аграрної сфери України в контексті сучасної російсько-української війни. У доповіді зазначалося, що повномасштабна війна завдала сільськогосподарському виробництву України колосальної шкоди. За попередніми даними, проведеними Світовим Банком, лише за перший рік російсько-української війни прямі збитки, завдані активам в аграрному секторі оцінювалися у 8,7 млрд дол., та непрямі втрати через скорочення виробничих можливостей – у 31,5 млрд. дол., загалом склали 40,2 млрд дол. Витрати на розмінування оцінювалися в 37,6 мільярда доларів станом на лютий 2023 року. Окремо оцінювалися збитки та втрати в секторі зрошення та водовідведення на рівні 380,5 млн та 282,5 млн доларів відповідно. Станом на лютий 2023 року витрати на реконструкцію зрошення становили 8,9 млрд доларів. Згідно з оцінкою, потреби у реконструкції та відновленні сільськогосподарського виробництва в Україні становитимуть 29,7 млрд доларів у період з 2024 по 2033 рік, зокрема 600 млн доларів у 2023 році, переважно для негайного відновлення виробництва. В абсолютних показниках доходи від сільського господарства були меншими: 21 млрд дол. у 2022 році проти 27 млрд доларів США у 2021 році. Але разом з тим у 2022 році доходи від експорту сільськогосподарської продукції становили 52% усіх експортних надходжень порівняно з 41% у 2021 році. Це пояснюється цілим рядом причин, зокрема втратою в результаті окупації РФ територій, де розміщувалися підприємства експортно орієнтованої металургійної, вугільної та машинобудівної промисловості.
Великий інтерес у наукової спільноту конференції викликала доповідь яку презентували професори з Даугавпілського університету (Латвія) Vladimirs Meņšikovs та Viktorija Šipilova. Було розкрито сучасні проблеми фінансового сектора в умовах зростання значення цифрових валют. На думку дослідників ринкова капіталізація криптовалют значно зросла протягом останніх років, криптовалюти почали привертати увагу інституційних інвесторів і все частіше використовуються для міжнародних переказів, онлайн-платежів і навіть як засіб заощадження. Зростання популярності криптовалют пов’язане зі збільшенням ризиків для традиційних фінансових ринків, серед них – висока волатильність, загроза відмивання грошей та фінансування тероризму через анонімні криптографічні мережі. Фінансові регулятори по всьому світу активно працюють над створенням нових стандартів і підходів до нагляду за криптовалютами, що підкреслює важливість цього питання для стабільності фінансової системи. Впровадження регуляторних актів та міжнародних стандартів для операцій з криптовалютами, таких як законодавство ЄС щодо криптовалют, а також регуляторні зусилля в США, Великій Британії та інших країнах, підтверджують важливість криптовалют для глобальної фінансової стабільності.
Кандидат економічних наук, доцент Херсонського національного технічного університету Юрій Бездітко свою доповідь присвятив проблемі «Ринок небанківських фінансових установ в Україні: стан та перспективи розвитку». Юрій Михайлович зазначив, аналіз ринку фінансових послуг в Україні дає можливість стверджувати, що під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників та завдяки розвитку і вдосконалення технологій на фінансовому ринку відбуваються процеси зміни масштабів діяльності та структури небанківських фінансових установ, а також взаємопроникнення сфер їх діяльності шляхом надання взаємних послуг. Так проведення кредитних операцій фінансовими установами вимагає застосування страхування яке можуть забезпечити тільки страхові компанії, в свою чергу страхові компанії користуються послугами недержавних пенсійних фондів для інвестування своїх ресурсів. Значна кількість фінансово-кредитних установ користуються послугами банків як джерела ресурсів для проведення власних операцій. В цілому гармонійний розвиток ринку небанківських фінансових установ є важливою складовою динамічного розвитку економіки України.
Цікавою була доповідь, доктора економічних наук, професора, академіка Академії економічних наук України, головного наукового співробітника кафедри екології, Національний університет «Києво-Могилянська академія» Лідії Горошкової, де була розкрита проблема впливу війни на стан природоохоронних територій Півдня України. Лідія Анатоліївна констатувала, що в Україні на сьогодні функціонує досить велика кількість неприбуткових організацій, серед них, зокрема, Національні природні парки, фінансування їх діяльності здійснюється за кошти Державного бюджету і ці кошти обліковуються на загальному фонді. Одночасно, практично усі вони здійснюють господарську діяльність, отримують кошти від продажу товарів (надання послуг), які обліковуються на спеціальному фонді. Усі фінансові ресурси таких організації (загальний та спеціальний фонди) забезпечують можливість їх функціонування, тобто витрачаються, не створюючи умов для отримання прибутку.
Спільну розробку професорів із Латвії Edmunds Čižo, Jānis Kudiņš, Inta Ostrovska, представила доктор економічних наук, старший науковий співробітник Інституту гуманітарних і соціальних досліджень Даугавпілського університету Vera Komarova, де було акцентовано увагу на досліджені взаємозв’язку між використанням інформаційних технологій (ІТ) та штучного інтелекту (ШІ) і продуктивністю праці на підприємствах, зокрема в контексті латвійських компаній. У ширшому економічному контексті продуктивність праці – визначена як обсяг виробництва на одного працівника – є головним визначальним фактором рівня життя та довгострокового економічного зростання. Зі зростанням цифровізації галузей, технології ІТ/ШІ часто розглядаються як ключові рушії продуктивності. Однак досі тривають дискусії щодо того, чи призводять ці технології до фактичного зростання ефективності, чи їхній вплив перебільшений через такі фактори, як затримки впровадження, опір з боку працівників або помилки у вимірюванні.
Продовження попередньої доповіді був виступ здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти з Латвії Lingxian Jiang та Shupeng Zhao, які запевнили, що штучний інтелект є не просто технологічним інструментом, а наріжним каменем цифрової трансформації підприємств, що переосмислює бізнес-моделі, операційну ефективність та конкурентне середовище:
«Його успіх залежить від стратегічного узгодження між технологічними можливостями, організаційною гнучкістю та етичним управлінням. У міру того, як компанії проходять цю еволюцію, пріоритезація міжфункціональної співпраці, безперервного навчання та адаптивного дотримання нормативних вимог матиме вирішальне значення для підтримки інновацій у дедалі більшій мірі керованій ШІ економіці».
Підсумувала конференцію кандидат економічних наук, доцент, декан факультету фінансово-економічної та професійної освіти Світлана Кучеренко, яка зазначила, що XVIІІ Міжнародна науково-практична конференція, присвячена аналізу умов економічного зростання в країнах з ринковою економікою, відбулася на високому науковому рівні та стала майданчиком для обміну досвідом між провідними науковцями, експертами, представниками бізнесу.
«Учасники конференції представили результати новітніх наукових досліджень і практичних кейсів, що дозволяють визначити ефективні моделі економічного зростання. За результатами конференції було прийнято резолюцію з рекомендаціями щодо удосконалення економічної політики, розвитку людського капіталу та поглиблення міжнародної наукової співпраці. Матеріали конференції будуть опубліковані у збірнику тез», – підсумувала Світлана Юріївна.
Проведення цієї конференції вкотре підтвердило важливість наукового діалогу для формування стратегічних напрямів розвитку економіки в сучасних умовах.
Пресцентр факультету фінансово-економічної та професійної освіти
