У четвер, 14 листопада 2024 року факультет фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі провів ІІІ Всеукраїнську науково-практичну конференцію молодих вчених та студентів «Трансформаційні процеси соціально-економічної системи в умовах сучасних викликів».
Співорганізаторами наукового заходу стали Фонд Президентів України Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського; ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»; Національний університет «Києво-Могилянська академія»; Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика; Криворізький державний педагогічний університет; Київський фаховий коледж туризму та готельного господарства; Яготинський інститут ПрАТ «ВНЗ «МАУП»; ГО «Колегіум»; Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Університет Григорія Сковороди в Переяславі.
Зібрання, яке модерував кандидат історичних наук, доцент кафедри економіки, заступник декана з наукової роботи факультету фінансово-економічної і професійної освіти Євгеній Костик, своїм вітальним словом відкрив кандидат педагогічних наук, докторант, керівник навчально-наукового відділу Університету Григорія Сковороди Володимир Носаченко:
«В умовах зростання міжнародної конкуренції, техногенних ризиків і зміни економічних парадигм наше завдання – підтримати молодих учених, дати можливість для професійного зростання і створити умови для обміну досвідом і реалізації їхніх ідей. Наша конференція – саме те місце, де кожен із вас може знайти підтримку і наставництво, обговорити результати своїх досліджень та розширити наукові горизонти».
Відкрила пленарне засідання здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 071 «Облік і оподаткування», голова студентського самоврядування факультету фінансово-економічної і професійної освіти Юлія Онищенко з темою «Особливості застосування методів регулювання інноваційного розвитку економіки України в умовах військового часу». Наголосила, що важливою особливістю регулювання інноваційного розвитку в Україні є усвідомлення реального стану справ, оцінка наявних можливостей та дієвих способів стимулювання такого розвитку.
«Застосування методів регулювання інноваційного розвитку економіки в умах війни має здійснюватися з урахуванням специфіки самого об’єкту впливу, а також специфіки середовища розвитку економіки країни та глобального економічного простору. Адже декларативність та непродуманість основних стратегій можуть привести до створення видимості системних перетворень, втрати важливих етапів прийняття рішень та подальшого погіршення соціально-економічної ситуації в державі. Однією з основних можливостей для такого регулювання визначено врахування трендів зацікавленості та попиту – використання альтернативної та екологічної енергетики, відновлювальних процесів», – зазначає Юлія Онищенко.
Проблему «Використання нейромаркетингу провідними брендами світу», у своєму виступі розкрив здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальності 103 «Геологія» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальності 101 «Екологія», Національного університету «Києво-Могилянська академія» Станіслав Горошков, де наголосив, що майбутнє нейромаркетингу – біометричні інновації:
«Сучасні дослідження виходять за межі традиційних методів вивчення споживацької поведінки. Розробляються нові технології, що дозволяють в реальному часі відстежувати емоційний стан покупців через аналіз мікровиразів обличчя, варіабельність серцевого ритму та електричну активність шкіри. Наприклад, мережа супермаркетів у Японії тестує систему, яка аналізує патерни руху очей покупців та автоматично адаптує освітлення та розташування товарів. Нейромаркетингові технології стають все більш доступними».
Наступна доповідь на тему «Роль туризму в стабілізації національної економіки в умовах трансформаційних змін» представила здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти Криворізького державного педагогічного університету Катерина Чорна акцентуючи на ключові аспекти ролі туризму в стабілізації національної економіки, зокрема:
- туризм як підтримка економіки в умовах кризи (економічні вигоди – робочі місця, інвестиції, підприємництво;
- регіональний розвиток – інфраструктура, культурна єдність;
- конкурентоспроможність – якість послуг, унікальність продуктів; міжнародний імідж (приваблення туристів та інвесторів);
- туризм як каталізатор економічного зростання (робочі місця та зниження рівня безробіття;
- інвестиції та модернізація інфраструктури; підвищення конкурентоспроможності країни через розвиток інфраструктури).
Про «Зелену економіку як інструмент досягнення цілей сталого розвитку» розповіла здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 101 «Екологія» Національного університету «Києво-Могилянська академія» Юлія Корнійчук та зазначила, що:
«Зелене зростання – економічне зростання через зелені інвестиції та створення екологічно орієнтованих робочих місць; зелена економіка – економічна система, що забезпечує сталість середовища та досягає глобальних цілей сталого розвитку; сталий розвиток – зменшення екологічно шкідливих інвестицій та підтримка країн, що розвиваються; роль зеленої економіки – створює умови для досягнення цілей сталого розвитку: подолання бідності, гідна праця, інновації, сталий розвиток міст, відповідальне споживання».
Аргументованою була доповідь на тему «Розвиток бізнес-комунікацій у системі менеджменту підприємницьких структур», здобувача другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 051 «Економіка» факультету фінансово-економічної і професійної освіти, Університету Григорія Сковороди в Переяславі Євгенія Норко, в якій констатував, що з погляду системи менеджменту підприємства ключовими аспектами бізнес-комунікації є внутрішні комунікації, що включають горизонтальні та вертикальні взаємодії між різними рівнями керівництва та підлеглими, а також між структурними підрозділами, у свою чергу налагоджений обмін інформацією та знаннями в організації сприяє створенню сприятливого середовища для спільної роботи, творчої дискусії та досягнення стратегічних цілей.
«Крім того, використання інноваційних технологій та ресурсів у бізнес-комунікаціях сприяє підвищенню продуктивності праці та стимулює розвиток інноваційних процесів у підприємствах. Однак, наразі українські підприємства зіткнулися з викликами, пов’язаними з нестабільністю економічного та політичного середовища, що ускладнює забезпечення безперервності бізнес-комунікацій та вимагає розробки стратегій адаптації до змін. Ефективна система управління бізнес-комунікаціями на підприємстві є необхідною умовою для досягнення високої продуктивності праці та задоволення учасників групової взаємодії», – додає Євгеній Норко.
У своїй доповіді «Імідж України як туристичного бренду в умовах міжнародних економічних викликів», здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Криворізького державного педагогічного університету Яна Віннік зазначила, що інноваційними методами маркетингу для розвитку туристичного бренду України є: цифровий маркетинг, просування культурних заходів, зміцнення іміджу через культуру, формування сучасного європейського образу.
Тему «Інноваційні інвестиції як важлива складова інвестиційної політики сучасної компанії» обґрунтував здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 071 «Облік і оподаткування» Антон Березін. У контексті своєї доповіді дослідник зазначив, що діяльність сучасної компанії не можлива без здійснення нею інвестицій у різноманітних формах. Практична реалізація процесу здійснення інвестиції представляє собою інвестиційну діяльність компанії. Інвестиції є однією з ключових умов існування та конкурентоспроможності компаній як на вітчизняному так й міжнародному ринках:
«Вони впливають на діяльність самої компанії та її позиції в навколишньому середовищі, ставленні до компанії існуючих та потенційних контрагентів та партнерів, забезпечують рух компанії в напрямку розвитку та подолання перешкод зовнішніх факторів впливу. Нестача інвестиційних ресурсів негативно впливає на діяльність та розвиток будь-якого суб’єкта господарювання та породжує питання пошуку їх джерел та залучення на більш прийнятних умовах».
Своїми дослідженнями з проблеми «моніторингу в системі просторово-процесного управління економічним потенціалом підприємства», поділився здобувач фахової передвищої освіти спеціальності Фінанси, банківська справа та страхування Яготинського інституту ПрАТ «ВНЗ «МАУП» Юрій Кузнєцов. Молодий науковець запевнив, що визначені бізнес-процеси підприємств структурно об’єднують різні функціональні напрями: основні процеси; процеси, які забезпечують реалізацію бізнесу; бізнес-процеси управління, при цьому основні бізнес-процеси – є стратегічними; процеси, які забезпечують реалізацію бізнесу – необхідні для підтримки інфраструктури підприємства; бізнес-процеси управління – забезпечують функціонування, конкурентоспроможність та розвиток підприємства.
Здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальності 051 «Економіка» факультету фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі Назар Гречка у своєму виступі розкрив «перспективи розвитку економічних відносин України та Республіки Молдова»:
«Економічне партнерство між Україною та Молдовою має значний потенціал для розвитку, особливо з огляду на спільні євроінтеграційні прагнення, географічну близькість та прагнення позбутися російського впливу. Важливими напрямами співробітництва є інфраструктурні проєкти, такі як будівництво мосту «Ямпіль-Косуець», який сприятиме розвитку торгівлі та сполучень між країнами, енергетична взаємодія, яка може забезпечити обидві країни необхідними ресурсами та підвищити їхню енергетичну безпеку. Сільськогосподарська галузь також має великий потенціал для кооперації, адже обидві країни можуть спільно розвивати аграрний експорт і впроваджувати сучасні технології в цій сфері».
Науково-обґрунтованою була доповідь здобувача фахової передвищої освіти спеціальності Менеджмент Яготинського інституту ПрАТ «ВНЗ «МАУП» Олександра Чепіля «Структурна трансформація економіки України в умовах глобалізації», у якій було наголошено, що з метою забезпечення стійкого економічного розвитку в умовах глобальної конкуренції, Україна має сконцентруватися на структурній диверсифікації економіки, розвитку високотехнологічного виробництва та стимулюванні інновацій. Сприятливі інвестиційні умови, орієнтовані на розвиток внутрішнього виробництва, можуть підвищити технологічний рівень промислових секторів, збільшити частку високотехнологічних експортних товарів та зменшити залежність від імпорту стратегічно важливих продуктів. А відтак, структурна трансформація української економіки потребує інтегрованих реформ, спрямованих на інноваційний розвиток, технологічну модернізацію та активну участь у міжнародних економічних процесах.
Доповідь «Теоретичні засади формування та розвитку фондового ринку України», у своєму виступі розкрив здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондові ринки» факультету фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі Владислав Шендрик де наголосив, що розвиток фондового ринку в Україні сприяє мобілізації та ефективному розміщенню фінансових ресурсів у соціально-економічному просторі держави з урахуванням інтересів і потреб суспільства шляхом здійснення емісії цінних паперів різними емітентами:
«Підвищення ролі цінних паперів безпосередньо визначається підвищенням прозорості фондових операцій, що в свою чергу, визначає можливість вільного доступу до нього масового інвестора, в тому числі фізичних осіб. Крім того, оскільки основним товаром фондового ринку є емісійні корпоративні цінні папери – акції та облігації підприємств, тому саме обсяги емісії таких цінних паперів формують матеріальну основу для наповнення фондового ринку об’єктами торгівлі, а також перерозподіляють фінансові ресурси, які залучаються у розвиток економіки з фондового ринку. А відтак, ефективне функціонування фондового ринку в Україні потребує забезпечення надійних гарантій для інвесторів, які розміщують кошти, особливо в умовах нестабільності та невизначеності; прозорості використання залучених фінансових ресурсів і посилення контролю та відповідальності за їх цільовим використанням».
На завершення роботи пленарної частини конференції, взяла слово кандидат економічних наук, доцент, декан факультету фінансово-економічної і професійної освіти Університет Григорія Сковороди в Переяславі Світлана Кучеренко:
«Проведення таких зустрічей стає вже традиційним, наші молоді науковці наприкінці навчального семестру проводять свій науковий форум для обговорення результатів проведеної науково-дослідної роботи. Наукова робота здобувачів освіти та молодих вчених є невід’ємною складовою частиною наукової діяльності нашого Університету. Це правильно і дуже добре. Адже саме талановиті молоді науковці мають сказати своє вагоме слово в розв’язанні багатьох проблем, пов’язаних з забезпеченням сталого розвитку національної економіки».
Також до слів приєдналась доктор економічних наук, академік Академії економічних наук України, професор кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Лідія Горошкова:
«Ми з повагою і гордістю ставимося до наших учасників, які є наполегливими ентузіастами, не байдужими до гострих проблем сьогодення, відданими науковому пошуку, а це є запорукою якісної та плодотворної як наукової, так і подальшої практичної діяльності».
ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Трансформаційні процеси соціально-економічної системи в умовах сучасних викликів» запам`ятається кожному з її учасників. Адже, окрім того, що вона збагатила їх знаннями та досвідом, ще й подарувала незабутні враження.
Пресцентр факультету фінансово-економічної і професійної освіти