18 вересня 2024 року факультет фінансово-економічної і професійної освіти, Університету Григорія Сковороди в Переяславі провів ІV Міжнародну наукову конференцію «Боголібські читання» якою факультет вшановує ім’я доктора економічних наук, професора, Академіка економічних наук, заслуженого працівника освіти України, кавалера ордена княгині Ольги ІІІ ступеня Тетяни Боголіб. Незмінно ділимося ключовими нотатками вагомого зібрання.
Тетяна Максимівна зробила вагомий внесок у розвиток фінансової науки України, у розбудову національної системи вищої освіти, підготовку і виховання нового покоління економістів, фінансистів, педагогів та наукових кадрів. Її праці є відомими не лише в Україні а й закордоном. Саме завдяки Боголіб факультет фінансово-економічної і професійної освіти зумів досягти високих результатів у своєму розвитку.
Незмінно модераторами конференції були: Євгеній Костик, кандидат історичних наук, доцент кафедри економіки, заступник декана з наукової роботи та Юлія Кривенко, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів, факультет фінансово-економічної і професійної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі.
Відкрив конференцію з вітальним словом проректор з навчально-методичної роботи, Університету Григорія Сковороди в Переяславі Вячеслав Різник, наголосивши, що конференція є своєрідною платформою для зустрічі науковців, як України так і ряду європейських країн, для обговорення наукових досягнень та спільних проєктів. У своїй промові Вячеслав Володимирович пригадав кредо за яким жила Тетяна Максимівна – «Дорогу здолає той, хто йде». За життя вона чітко мала свою ціль до якої йшла і показувала своїм прикладом, як можна досягти високих результатів.
Розпочав пленарне засідання Захарій Варналій, доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України та Академії вищої школи України, професор кафедри фінансів, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, який розкрив людиноцентричність освіти у науковій творчості Т.М. Боголіб. Захарій Степанович, у своїй доповіді наголосив, що сьогодні, в умовах повномасштабної російсько-української війни, в умовах все нових і нових глобалізаційних викликів та загроз (світова фінансова криза, пандемія, діджиталізація тощо) людяність та людиноцентричність мають особливе значення, особливо глибокий сенс, а відтак, під час війни та повоєнного відновлення, головним чинником має бути людиноцентричність, яка сприятиме залученню людського капіталу до Перемоги та відновлення України. Саме з цих позицій людиноцентричності освіти, формування та розвиток людського капіталу завжди виходила і в науково-теоретичних дослідженнях, і у своїй практичній освітянській діяльності справжній патріот, доктор економічних наук, професор, педагог Боголіб Тетяна Максимівна, яка велику увагу постійно приділяла проблемам розвитку людиноцентричної освіти та науки в Україні, проблемам формування інтелектуального капіталу України, проблемам розвитку економіки знань.
Цікавою була доповідь Лідії Горошкової, доктора економічних наук, академіка Академії економічних наук України, головного наукового співробітника кафедри екології, Національний університет «Києво-Могилянська академія», де була розкрита проблема шляхів та можливостей використання дунайських портів в контексті європейської інтеграції. Лідія Анатоліївна зазначила, що в умовах війни і блокування портів Великої Одеси, активізувались експортні перевезення через українські Дунайські порти – Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ. Цьому сприяло також проведення днопоглиблювальних робіт у гирлі Бистре, що дало можливість використовувати його транспортні можливості проходження для суден з осадкою до 6,5 метрів, а не тільки румунського канала Суліна. Щодо перевезень каналом Дунай-Чорне море, то останніми роками спостерігається збільшення обсягів перевезень вантажів, але це відбувається переважно за рахунок міжнародних перевезень. Внутрішні перевезення аналогічну динаміку не демонструють.
Про нові реалії бізнес-модель водневої економіки у своїй доповіді розповіла професор, проректор з наукової роботи та інтернаціоналізації Тракійського університету (Болгарія) Даріна Заімова (Darina Zaimova). Науковиця зазначила, що водень претендує на статус одного з основних каталізаторів енергетичної трансформації у напрямку сталого розвитку суспільства із всеохоплюючим застосуванням відновлювальних джерел енергії. Воднева економіка активно розвивається в усьому світі. Водень, вироблений методом електролізу із використанням вітрової або сонячної електроенергії, у майбутньому посідатиме важливе місце у багатьох сферах економічної діяльності. З метою скорочення викидів парникових газів, насамперед двоокису вуглецю, країни світу все більше покладаються на використання «зеленого» водню як кліматично нейтрального джерела енергії, розробляють і починають активно втілювати національні водневі стратегії.
Науково доведеною і досить аргументованою була доповідь: «Інноваційні засади економічного розвитку виробництва у воєнний період» Олени Бойко, кандидата економічних наук, старшого науковий співробітника відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». У контексті виступу дослідниця зазначила, що: держава зацікавлена у створенні кластерів, оскільки реалізація кластерної політики має суттєві переваги, до яких слід віднести: здійснення структурної перебудови реального сектору економіки за рахунок розвитку наукоємних і високотехнологічних виробництв потребує посилення ролі держави, зокрема в частині ефективності реалізації всіх стадій інноваційного процесу (від ННТР до комерціалізації і виводу на ринок нової продукції); посилення інноваційної активності промислових підприємств за рахунок кооперації між науково-дослідним та виробничим сектором, розвитку державно-приватного партнерства в інноваційній сфері, залученню висококваліфікованих кадрів, розвитку аутсорсінгу та ін.; розвиток міжрегіональних зв’язків за рахунок державної підтримки створення та функціонування кластерів та усунення диспропорцій соціально-економічного розвитку регіонів.
Цікавою була доповідь гостя із Болгарії – Мітка Хітова (Mitko Hitov), доктор економіки, Університету національної та світової економіки (м. Софія), тема виступу: «Концепція нового майбутнього» у якій доповідач зауважив, що необхідною умовою успішного функціонування будь-якої економічної системи є її постійне розширення. Ця закономірність актуальна як сьогодні, так і з давніх часів. Саме досягнення меж існування відомих світу колишніх великих імперій є однією з головних причин їх подальшого поступового занепаду та зникнення. В умовах капіталістичного розвитку з його надзвичайно високою швидкістю економічних процесів ці явища не тільки не зникають, а й значно прискорюють свій перебіг.
Моніторинг та планування місцевого територіального розвитку як модельний бізнес-процес: приклад муніципалітетів Латвії у своєму дослідженні розкрили професори з Латвії Вєра Комарова (Vera Komarova), Олена Федорова (Elena Fedorova), Яніс Кудінс (Jānis Kudiņš), Інта Островська (Inta Ostrovska,) а представила його у своїй доповіді Вєра Комарова, доктор економічних наук, старший науковий співробітник Інституту гуманітарних і соціальних досліджень, Даугавпілського університету, де було акцентовано увагу на моделюванні бізнес-процесів для моніторингу та планування місцевого територіального розвитку. Результати дослідження свідчать про помірний загальний рівень зрілості бізнес-процесів у муніципалітетах Латвії. Крім того, рівень зрілості бізнес-процесів, особливо з точки зору методів і культури, є статистично значущим детермінантом місцевого економічного розвитку.
Продовжив науковий дискурс Віктор Мельник, доктор економічних наук, Академік Української академії економічної кібернетики, Академік академії економічних наук України, професор кафедри фінансів, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, з темою: «Податкові новації воєнного стану: реформування та «броунівський рух»», де переконливо доводив, що механізм податкової політики можна охарактеризувати як самостійну, багатокомпонентну систему, що складається з різних елементів: інструменти, принципи, закони, методи і засоби впливу на реалізацію податкової політики. Його основна мета полягає у впорядкуванні та коригуванні фіскальних процесів між державою, бізнесом і громадянами. Зважаючи на різнобічність цього явища, кожен елемент механізму виконує свою роль та виконує різні функції, а їх вибір залежить від цілей та стратегій держави. Кожен тактичний крок, здійснюваний в рамках обраного політичного курсу, може мати різноманітні наслідки – від гальмування економічного розвитку до активного стимулювання підприємницької діяльності та підвищення рівня соціального добробуту.
Цікавою була доповідь на тему: «Гуманітарно-економічні аспекти в системі підготовки професійних кадрів у контексті сучасної російсько-української війни» професорів Галини та Володимира Студінських, які запевнили, що у парадигмі цієї війни відбувається перетворення світоглядів, трансформація стереотипів та зміна системи цінностей і суспільних координат як окремих індивідів, так і цілих суспільних груп. Гуманітаристика, власне, і грає визначальну роль у формуванні суспільної та громадської свідомості у процесі формування особистості. В умовах підготовки кваліфікованих кадрів світоглядний аспект може бути визначальним, зокрема, у прийнятті відповідних рішень. Ці рішення можуть знаходитись як у полі виробничої діяльності індивіда, так і в сфері його громадського визначення.
Продовжили науковий дискурс з темою: «Цифрові гроші: варіанти формування банківської системи країни» професори з Латвії – Володимир Меньшиков (Vladimir Menshikov) та Юрійс Балтгайліс (Jurijs Baltgailis), які представляли Центр соціальних досліджень Даугавпілського університету. У своїй доповіді науковці констатували, що електронні гроші в сучасному світі підвищують ефективність платіжних систем, даючи змогу швидше і дешевше проводити транзакції. Вони зміцнюють фінансову інклюзію, забезпечуючи доступ до фінансових послуг для раніше виключених із банківської системи людей, включно з жителями віддалених регіонів, сприяючи економічному розвитку та зниженню бідності.
Про вплив штучного інтелекту на ринок праці учасникам конференції розповів Євгеній Костик, кандидат історичних наук, доцент кафедри економіки, Університет Григорія Сковороди в Переяславі. Дослідник переконаний, що штучний інтелект надає широкі можливості для ринку праці, включаючи підвищення продуктивності, розвиток нових професій та оптимізацію бізнес-процесів. Водночас, він вимагає адаптації працівників до нових умов та постійного розвитку навичок, що стає важливим завданням для сучасної системи освіти та бізнесу. За його словами, впровадження ШІ, якщо здійснюється відповідально та з урахуванням етичних норм, може стати потужним рушієм прогресу на ринку праці, забезпечуючи нові можливості для працівників та підприємств.
Своїм дослідженням також поділилися професори з Польщі – Станіслав Сірко (Stanisław Sirko), Маржена Піотровська-Трибулл (Marzena Piotrowska-Trybull), Агнешка Вільчинська-Страва (Agnieszka Wilczyńska-Strawa), які у доповіді поділилися думками про те, що вплив аеропорту на соціально-економічну ситуацію муніципалітету, в якому вони розташовані з огляду на ринок праці є досить вагомим, позаяк це значно розширює транспортні можливості окремих жителів і позитивно впливає на інвестиційну привабливість.
Підсумувала конференцію кандидат економічних наук, доцент, декан факультету фінансово-економічної та професійної освіти Світлана Кучеренко. Констатувала, що до конференції виявлено значний інтерес і, попри негативні зовнішні та внутрішні фактори, які пов’язані з війною росії проти України, ми все ж таки продовжуємо працювати на науково-освітньому фронті й зберігаємо ті традиції, що започаткувала Тетяна Максимівна.
Надзвичайно важливим є проведення наукових заходів подібного формату, особливо у таких надскладних умовах в яких знаходиться наша держава, адже це надає широкі можливості для обміну інформацією, пошуку нових підходів для вирішення будь-яких завдань. Саме таким науковим хабом стала ІV Міжнародна науково-практична конференція «Боголібські читання».
Пресцентр факультету фінансово-економічної та професійної освіти
