17 травня 2024 р. факультет фінансово-економічної і професійної освіти, Університету Григорія Сковороди в Переяславі провів ІІІ Всеукраїнську науково-практичну конференцію молодих вчених та студентів «Сучасні економічні перспективи в умовах формування суспільства сталого розвитку». Співорганізаторами наукового заходу виступили Фонд Президентів України Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського; Національний університет «Києво-Могилянська академія»; ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»; Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика; Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького; Криворізький державний педагогічний університет; Київський фаховий коледж туризму та готельного господарства; Яготинський інститут ПрАТ «ВНЗ «МАУП».
Конференцію вітальним словом відкрив кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, директор Фонду Президентів України, Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського Володимир Удовик. Наголосив на важливості і значенні подібних наукових заходів позаяк це створює платформу для молодих вчених та студентів, де вони можуть поділитися своїми дослідженнями, ідеями та здобутими знаннями, а це, у свою чергу, сприяє розвитку наукового потенціалу та надає можливість молодим ученим активно взяти участь у наукових обговореннях.
Від імені Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Університету Григорія Сковороди в Переяславі з вітальним словом звернулась доктор філософії Оксана Луцик. Вона зауважила, що з факультетом фінансово-економічно і професійної освіти у товариства вже давно склалася тісна співпраця, яка перевірена роками та спільними заходами. Досить потужна і сильна комунікація відбувається із деканом факультету Світланою Кучеренко, її заступниками та всім професорсько-викладацьким складом.
«Хочу наголосити, що на факультеті згуртувався досить сильний, активний та потужний студентський колектив молодих науковців. Хотілося б у цей день побажати вам плідної роботи у ході цього зібрання й нових наукових доробків на повсякчас», – відмітила Оксана Олександрівна.
Також до привітань долучилась доктор економічних наук, академік Академії економічних наук України, професор кафедри екології, Національний університет «Києво-Могилянська академія» Лідія Горошкова, яка зазначила, що попри негативні зовнішні та внутрішні фактори, студенти поруч зі своїми керівниками, підтримують та активно працюють укріплюючи науково-освітній тил цієї війни. Лідія Анатоліївна побажала усім учасникам конференції плідної роботи.
Розпочала доповідну частину пленарного засідання, модератором якої був кандидат історичних наук, доцент кафедри економіки, заступник декана з наукової роботи факультету фінансово-економічної і професійної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі Євгеній Костик, здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність Облік і оподаткування УГСП Дар’я Висовень. Розкриваючи тему «Оцінка впливу податкового контролю на забезпечення національної економічної безпеки України» вона наголосила, що податкова політика є одним із головних інструментів, за допомогою якого держава наповнює свій бюджет. Поза традиційною фіскальною функцією, вона має й сервісну функцію (полегшує процес плати податків – прим.авт.), і стимулюючу – створює передумови для економічного зростання в цілому або окремих секторів, в залежності від економічних цілей держави.
«В Україні в умовах воєнного стану зв’язок між економічною та податковою політиками практично зруйновано, а податкові цілі у влади зосереджені виключно на зібранні якомога більшої частки податків. Відповідно, податкова політика держави може сприяти як зростанню, так і спаду економічної активності, створювати сприятливу або ворожу кон’юнктуру ринку, ослаблювати чи підсилювати тіньові процеси, створювати пріоритетні умови для розвитку окремих галузей або усієї економіки», – наголосила молода дослідниця.
Здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність «Екологія» Національний університет «Києво-Могилянська академія» Станіслав Горошков поділився науковими набутками з теми «Вплив війни на стан природоохоронних територій Півдня України та перспективи їх відновлення». Наголосив на тому, що в Україні на сьогодні функціонує досить велика кількість неприбуткових організацій які здійснюють господарську діяльність, результатом якої не є отримання прибутку. Серед інших, до числа таких організацій належать Національні природні парки фінансування діяльності яких здійснюється за кошти Державного бюджету України і ці кошти обліковуються на загальному фонді. Одночасно, практично усі вони здійснюють господарську діяльність, отримують кошти від продажу товарів (надання послуг), які обліковуються на спеціальному фонді. Усі фінансові ресурси таких організації (загальний та спеціальний фонди) забезпечують можливість їх функціонування, тобто витрачаються не створюючи умов для отримання прибутку.
Великий рівень зацікавлення у аудиторії мала й доповідь здобувачки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальності «Туризм і рекреація», факультету географії, туризму та історії Криворізького державного педагогічного університету Катерини Чорної, яка стосувалася теми «Роль управління якістю в підвищенні конкурентоспроможності туристичних підприємств». Чорна запропонувала інноваційні підходи, які можна застосувати у туристичному бізнесі – використання технологій, управління даними, інновації в обслуговуванні й стратегії сталого розвитку.
Про «Відновлювальні джерела енергії як зелена трансформація України задля подолання викликів у повоєнному відновленні» говорила здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальності «Екологія» Національного університету «Києво-Могилянська академія» Юлія Корнійчук. У доповіді йшлося про те, що війна, повномасштабна фаза якої розпочалася у 2022 році негативно позначилася на секторі відновлюваних джерел енергії, призвівши до значних втрат та пошкоджень енергетичної інфраструктури.
«Незважаючи на виклики та перешкоди, Україна має потенціал стати лідером у розвитку відновлюваних джерел енергії, забезпечуючи енергетичну безпеку та збереження довкілля для майбутніх поколінь. Важливо продовжувати розвивати відновлювані джерела енергії, одночасно мінімізуючи її негативний вплив на довкілля. Це можна здійснити шляхом впровадження ефективних технологій переробки відходів, підвищення енергоефективності та вдосконалення систем управління енергетичними процесами. Такий підхід сприятиме збереженню природних ресурсів та зменшенню негативного впливу на довкілля, сприяючи сталому розвитку енергетики в Україні. При встановленні об’єктів відновлювальної енергетики необхідно детально враховувати їх вплив на навколишнє середовище та проводити оцінку впливу на довкілля (ОВД). Це дозволить забезпечити мінімальний негативний вплив на довкілля під час експлуатації об’єктів відновлюваних джерел енергії», – повідомила дослідниця.
Також досить аргументованою була доповідь здобувачки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність «Фінанси банківська справа, страхування та фондовий ринок», факультет фінансово-економічної і професійної освіти Анни Солонець на тему «Соціальна відповідальність бізнесу в умовах війни», у якій було наголошено, що розвиток соціальної відповідальності бізнесу стимулює: соціальне замовлення з боку суспільства на соціально відповідальну поведінку, надання соціально відповідальним підприємствам державних замовлень та інвестицій, пропаганду серед населення позитивної практики соціальної відповідальності бізнесу.
«Представники бізнесу зазначають, що найбільш ефективними заходами підтримки соціальної відповідальності є введення пільгового оподаткування для соціально відповідальних підприємств, розробка та ухвалення Національної стратегії розвитку соціальної відповідальності, проведення широкої інформаційно-просвітницької кампанії», – зауважила сковородинівка.
«Особливості формування організаційно-економічного механізму просторово-процесного управління» у своїй доповіді розкрила здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність Облік і оподаткування Юлія Онищенко, яка запевнила присутніх у тому, що процесно-орієнтоване управління передбачає організацію діяльності підприємства на засадах розмежування її на окремі процеси, а управлінської системи – на відповідні процесам блоки управління.
«Тобто процесно-орієнтоване управління вимагає побудови організаційно-економічного механізму як сукупності суб’єктів і об’єктів управління, каналів для передачі командної інформації та інформації стану, зворотного зв’язку, цілеспрямованої переробки цієї інформації, діяльності з підготовки та прийняття управлінських рішень. Така система буде охоплювати весь спектр діяльності підприємства; сприяти розбудові процесів, які визначають і забезпечують рівновагу управлінської структури підприємства, ефективно взаємодіяти із зовнішнім середовищем – з постачальниками, споживачами і партнерами», – уточнила Юлія.
Здобувачка фахової передвищої освіти, спеціальність Фінанси, банківська справа і страхування та фондовий ринок, Фаховий коледж при Яготинському інституті ПрАТ «ВНЗ «МАУП» Влада Капштик виступила з доповіддю на тему «Стан та перспективи розвитку інвестиційного клімату в Україні в умовах війни», де зосередила увагу на проблемі інвестиційного надходження в економіку нашої держави. На її думку, не менш важливу роль у розвитку української економіки в умовах воєнного часу відіграє підтримка міжнародних організацій через участь представників бізнесу в різноманітних міжнародних програмах і проєктах.
«Враховуючи крайні тенденції підтримки українських підприємств, варто підкреслити, що інвестиції є основним інструментом забезпечення нормального функціонування підприємств та відновлення економіки України у воєнний та післявоєнний період. Для забезпечення розвитку інвестиційного клімату в умовах сьогодення передбачається створити умови для переміщення технологічних компаній в Україну для забезпечення співробітництва між іноземними замовниками та вітчизняними компаніями. Це сприятиме: залученню активних інвестицій від міжнародних компаній в Україну, створенню науково-дослідного технологічного комплексу, який забезпечуватиме простір для співробітництва та допоміжну інфраструктуру для підприємців», – стверджує молода дослідниця.
Проблему управління державним боргом України в умовах війни у своїй доповіді підняв першокурсник, спеціальності «Облік і оподаткування» факультету фінансово-економічної і професійної освіти УГСП Антон Березін. У контексті виступу дослідник зазначив, що управління державним боргом України повинно базуватись на: необхідності зменшення відношення чистого державного боргу до ВВП; збільшенні частки боргу, номінованого в гривні, у портфелі державного боргу; збільшення уваги до зовнішніх позик, орієнтованих на розвиток; оптимізація вартості та ризиків загального портфеля державного боргу; розвиток ринку казначейських цінних паперів.
Разом з тим чималим рівнем зацікавленості аудиторії вирізнялася й доповідь «Сутність та особливості структурних факторів впливу на динаміку ринку праці в умовах повномасштабної війни рф проти України», яку запропонувала до розгляду здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність «Фінанси банківська справа, страхування та фондовий ринок» Марина Яременко. У ній акцентувалась увага на тому, що воєнні дії змусили значну частину населення покинути своє постійне місце проживання (їх частка сягає біля 27%, зокрема, серед населення віком 18-24 та 25-34 відповідно 36 та 34% – прим.авт.), звуження поля прикладання праці та у зв’язку зі зміною місця проживання погіршилась ситуація у сфері зайнятості та доходів працюючого населення. Згідно офіційної статистики зареєстровано у Державній службі зайнятості (ДСЗ) станом на січень-березень 2023 року було 269186 осіб, 226 820 осіб з яких раніше були працевлаштовані, натомість рівень безробіття на кінець 2023 року в Україні НБУ визначив – 30%, тобто 4,7 млн українців знаходяться у пошуку роботи.
«Станом на 1 січня 2024 р. загальна чисельність безробітних становила 96,1 тис. осіб (серед них понад 40 % мали вищу освіту) за наявності 40,2 тис. одиниць вакансій. Протягом 2023 р. мали статус безробітних 483,2 тис. осіб проти 867,6 тис. осіб – у 2022 р., з них у 2023 р. працевлаштовано 160,1 тис. осіб та пройшли професійне навчання 32,9 тис. осіб, у 2022 р. відповідно – 248,8 тис. осіб та 46,6 тис. осіб», – проінформувала Марина.
Науково-обґрунтованою була доповідь здобувача фахової передвищої освіти, спеціальність Менеджмент, Яготинський інститут ПрАТ «ВНЗ «МАУП» Артема Ткалі на тему «Національні особливості бізнес-етикету в різних країнах світу», у якій було наголошено, що одним з базових правил бізнес-етикету будь-якої країни виступає дотримання чесних відносин, що ґрунтуються на взаємній повазі між партнерами, однак, разом з тим кожна країна має національну специфіку ділового етикету, яка обумовлена впливом історичних, етнічних або інших факторів. Враховуючи це цілком слушними представляються загальні принципи ділового етикету, серед яких необхідно звернути увагу на такі, як: вчасність виконання всіх завдань, що створює імідж ділової людини, на яку можна покластися в справах; нерозголошення зайвої інформації, яка має різний ступінь секретності та пов’язана з професійною діяльністю; уважність, доброзичливість, та привітне ставлення як до клієнтів, покупців, партнерів, так і до своїх колег; дотримання ділового стилю в одязі; грамотність усного та писемного ділового мовлення.
Проблему комунікації, як однієї із складових ефективної діяльності міжнародного менеджера, у своєму виступі розкрив першокурсник спеціальності «Облік і оподаткування» факультету фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі Євгеній Романов, де переконливо довів, що критеріями сформованості комунікативного компоненту культури професійного спілкування міжнародного менеджера є: правильність мовлення – знання й уміння дотримуватися прийнятих у сучасній суспільно-мовленнєвій практиці мовних норм (орфоепічних, лексичних, граматичних, стилістичних тощо – прим.авт.); точність мовлення – зрозумілість висловлень для партнерів по комунікації, адекватність слів або синтаксичних конструкцій об’єктивній дійсності; логічність мовлення – володіння технікою смислової зв’язності, тобто логікою викладу, за якої не виникає суперечностей, а також знанням мовних засобів, якими можна оформити думку; доречність мовлення – вміння добирати найбільш точні, доречні в даній ситуації мовні засоби з урахуванням мети, умов, сфери спілкування та психічного стану партнера по комунікації; виразність мовлення – вміння естетично, оригінально і яскраво висловлювати свої думки; знання та дотримання етикетних норм і правил ділового мовлення.
Завершила роботу пленарної частини конференції кандидат економічних наук, доцент, декан факультету фінансово-економічної і професійної освіти Світлана Кучеренко, яка наголосила на тому, що попри негативні зовнішні та внутрішні фактори, що пов’язані з війною, наші молоді вчені активно працюють на науково-освітньому фронті. Студенти різних освітніх закладів розкрили високий науковий потенціал, про що свідчить різноаспектність досліджень, якість підготовки, творчий підхід та власна позиція щодо обраної теми. Отже, молодь здатна вивести Україну на шлях європейської інтеграції, забезпечити інтелектуальне зростання, оскільки вона нестандартно мисляча і небайдужа. І на завершення Світлана Юріївна запросила до тісної співпраці молодих науковців, зокрема, у рамках тих заходів, які будуть проводитися факультетом фінансово-економічної і професійної освіти та Університетом Григорія Сковороди в Переяславі.
Безперечно, ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Сучасні економічні перспективи в умовах формування суспільства сталого розвитку» запам`ятається кожному з її учасників. Адже, окрім того, що вона збагатила їх знаннями та досвідом, ще й подарувала незабутні враження.
Пресцентр факультету фінансово-економічної і професійної освіти
