25-26 квітня 2024 р. факультет фінансово-економічної і професійної освіти, Університету Григорія Сковороди в Переяславі провів ХVIІ міжнародну науково-практичну конференцію «Умови економічного зростання в країнах з ринковою економікою». За традицією, підсумовуємо зібрання, яке модерували Євгеній Костик, кандидат історичних наук, доцент кафедри економіки, заступник декана з наукової роботи факультету фінансово-економічної і професійної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі та Юлія Кривенко, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів, факультет фінансово-економічної і професійної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі.
Своїм вітальним словом конференцію відкрив доктор історичних наук, професор, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур, який зауважив, що тема економічного зростання, яку піднімає факультет фінансово-економічної і професійної освіти є актуальною для України у зв’язку з тим, що війна принесла великі економічні втрати. Проте коли настане післявоєнна відбудова потрібні будуть конструктивні рішення, які дадуть нам можливість швидко відновитися. На думку ректора саме на таких заходах наукова спільнота вибудовує ефективну модель майбутнього нашої держави.
Заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, доктор економічних наук Сергій Захарін від імені Держпродспоживслужби привітав учасників та гостей конференції і повідомив, що органами влади вживаються серйозні комплексні заходи, спрямовані на підтримку бізнесу, забезпечення макроекономічної та макрофінансової стабільності, поліпшення показників соціально-економічної динаміки. Не дивлячись на правовий режим воєнного стану, реалізується низка крупних інвестиційних проектів. Системні суспільні реформи покликані модернізувати управлінські процеси та підвищити якість життя громадян.
Також до вітального слова долучився доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України та Академії вищої школи України, Захарій Варналій. Він передав вітання від усього професорсько-викладацького складу кафедри фінансів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Захарій Степанович у своєму вітальному слові наголосив, що проблематика конференції була і залишається актуальною особливо в умовах сьогодення, позаяк економічне зростання для нашої держави є основною місією, ціллю і метою.
Розпочав пленарне засідання гість із Болгарії – Мітко Хітов, доктор економіки, Університет національної та світової економіки, м. Софія. Тема доповіді звучала як «Чи хочуть державні політичні еліти виходу зі світової економічної кризи – моделі розвитку?». Мітко Хітов зазначив, що у своєму еволюційному розвитку людство проходить різні етапи, це характеризує постійно розширювані системи поділу праці, в рамках яких відбувається економічний процес. Так, зокрема, після перемоги промислової революції в північно-західній Європі на початку ХХ століття у світі сформувалися чотири відносно самостійні технологічні зони: британська, німецька, американська та японська. Усі вони, як зазначає дослідник, розширювали ринки, які контролювали, доки їх пряме протистояння не було формалізовано Першою світовою війною. Однак це не вирішило протиріч, які призвели до Другої світової війни. Лише після її завершення економічні системи були консолідовані та з’явилась можливість подальшого зростання ступеня поділу праці.
Продовжив науковий дискурс Віктор Мельник, доктор економічних наук, професор кафедри фінансів, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, з науковою розвідкою на тему «Вплив євроінтеграції на бюджетні ефекти митної політики України». У своїй доповіді професор зазначив, що Україна, оголосивши курс на вступ до ЄС, повинна стати членом митного союзу ЄС, а це у свою чергу вимагає законодавчого узгодження, адекватної імплементації та правозастосовної спроможності, а також доступу до відповідних комп’ютеризованих митних систем. Наразі європейські партнери відзначають хороший рівень підготовки України до вступу в ЄС у частині входження до митного союзу. Так, Україна підключена до загальної митної інформаційної системи ЄС та використовує нову комп’ютеризовану транзитну систему. Україна є учасницею Конвенції про спільний транзит, яка повноцінно базується на системі транзиту митного союзу ЄС. Але, попри те, що митне законодавство в більшості своїй наближене, воно потребує певного подальшого узгодження з правовою системою ЄС.
Про економічний націоналізм України в контексті російсько-української війни та європейської інтеграції розповів Володимир Студінський, кандидат економічних наук, доктор історичних наук, виконавчий директор Науково-дослідного навчального центру «ПринцепС». Володимир Аркадійович зазначив, що визначальним у функціонуванні держави є відповідна ідеологія. Націоналізм може бути тим ідеологічним елементом, що спонукатиме до створення ефективної системи управління, функціонування та захисту економічних інтересів, а також зростання економіки України. Саме від політичної волі кожного громадянина і окремого економічного суб’єкта залежить чи витримає його держава зовнішні та внутрішні загрози і виклики. І патріотизм може проявлятися як серйозна національно свідома позиція в умовах повсякденного життя – навіть у ставленні до дрібної монети, що лежить на мокрому асфальті.
Спільну розробку професорів із Латвії (Володимира Меньшикова, Яніса Кудінса, Едмундса Цізо – прим.авт.) представила Віра Комарова, доктор економічних наук, старший науковий співробітник Інституту гуманітарних і соціальних досліджень, Даугавпілського університету. У виступі було акцентовано увагу на досліджені сприйняття інструментів штучного інтелекту серед студентів закладів вищої освіти. Було з’ясовано, що серед латвійських студентів існує розшарування щодо використання інструментів штучного інтелекту у процесі навчання, а це у свою чергу може призвести до сегментації сфери вищої освіти, причому ці сегменти будуть якісно відрізнятися один від одного за форматом навчання, в учасниках (як викладачів, так і студентів) та характері стосунків між ними, організації навчального процесу та, можливо, результатах навчання.
Про креативні форми реалізації системи соціальної безпеки працівників сучасних підприємств розповів Захарій Варналій, доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України та Академії вищої школи України, професор кафедри фінансів, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Захарій Степанович, у своїй доповіді наголосив, що у сучасному світі, попри постійні зміни в зовнішньому середовищі і загострення викликів та загроз безпечного існування людини, прагнення формувати безпечні умови для існування залишається постійним, необхідним фактором розвитку підприємств. Однак, сучасне суспільство стикається з надзвичайними загрозами геостратегічного характеру: військовими конфліктами та нестабільністю середовища діяльності. Відтак важливість соціальної безпеки людини стає ще більш актуальною. Для підприємства в таких умовах необхідно не лише дбати про стійкість та конкурентоспроможність, а й ефективно нейтралізувати ризики, що можуть загрожувати життю та професійній реалізації його найманих працівників.
Не менш цікавою була й доповідь Лідії Горошкової, доктора економічних наук, професора, академіка Академії економічних наук України, головного наукового співробітника кафедри екології, Національного університету «Києво-Могилянська академія», де була розкрита проблема використання природно-ресурсного потенціалу України в умовах війни. Також окремо акцентувалась увага на стані залізорудної промисловості та її експортних можливостях. В контексті очікуваних тенденцій на найближчі роки, доведено, що існує доцільність збільшення експорту руди задля підтримки економіки країни. Здійснене прогнозування тенденцій розвитку вітчизняної залізорудної галузі в умовах війни з урахуванням очікуваних перспектив розвитку світового ринку. Побудована економіко-математична модель впливу галузі на ВВП країни з урахуванням експортних потоків. Це дозволило спрогнозувати основні параметри розвитку галузі під час війни та задля повоєнного відновлення України.
З тезами щодо управління науково-дослідницькою діяльністю в університетах виступала Алла Левітська, доктор економічних наук, професор Комратського державного університету, Директор Інституту Регіонального Економічного Розвитку. Підсумовуючи свій виступ, вона зазначила, що лінія тренду між рівнями доходу (ВВП на душу населення) та показниками інноваційної ефективності показує очікувану результативність інновацій залежно від рівня доходу, тоді як Республіка Молдова виробляє більше інноваційної продукції порівняно з рівнем інноваційних інвестицій. Цей факт частково пояснюється наявністю дослідників-ентузіастів старше 65 років (22% від загальної кількості досліджень), які не уявляють себе поза наукою.
Великий інтерес у наукової спільноту конференції викликала доповідь яку презентувала Аранка Ігнасяк-Шульц, доктор наук, доцент кафедри економічної політики та регіональних досліджень, заступник декана з міжнародного співробітництва та розвитку факультету економіки та управління, Університет ім. Миколи Коперника в Торуні, Польща. Професор, зазначила, що щоб усунути перешкоди для обміну знаннями, ЄС має гармонізувати механізми транскордонного потоку даних, це сприятиме безпечній та ефективній передачі знань життєвоважливих для досліджень та інновацій у межах ЄС, підтримуючи розвиток ключових секторів. Для прискорення інновацій подолання суспільних викликів і зміцнення європейської конкурентоспроможності, ЄС має активно заохочувати державно-приватне партнерство в стратегічних сферах, зосереджених на обміні знаннями та застосуванні інновацій, з цільовою підтримкою.
Науково доведеною і досить аргументованою була доповідь Галини Cтудінської, доктора економічних наук, старшого дослідника Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», в якій розкрито бренд як інноваційна складова розвитку аграрної сфери України. Галина Яківна також зазначила, що аграрна сфера України відіграє особливу роль не тільки в національній економіці, де відповідає за продовольчу безпеку, а й у геополітичній світовій кон’юнктурі. Разом з тим, аграрне виробництво, як одна складова аграрної сфери, не може стати ключовим у розвитку національної економіки, оскільки належить до первинного сектора секторальної структури національної економіки, де створюється найменша додана вартість. Отже, трансформація аграрної сфери потребує інноваційної моделі її розвитку у двох векторах – модернізація аграрного виробництва та суттєвий ефективний розвиток соціально-економічних умов проживання населення на сільських територіях. Сукупність технічних, технологічних, організаційних, інституційних, маркетингових інновацій, впроваджених у регіоні, забезпечать бажані результати розвитку. Особлива роль серед інновацій належить брендингу, в компетенції якого є великий потенціал для його прикладання, зокрема – товари та послуги, компанії, події, території, особистості. Важливо використати весь потенціал регіону (сільської місцевості) для брендування, адже синергія системи брендів різних форм максимізує кінцеві результати, зокрема монетизацію всіх процесів. Автентичність бренду кожної форми покращить його сприйняття у зовнішньому середовищі, забезпечить підвищення ефективності аграрного виробництва та соціально-економічних умов проживання населення на сільській території.
Доктор економічних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу промислової політики, ДУ «Інституту економіки та прогнозування НАН України» Оксана Кушніренко, свою доповідь присвятила проблемі: «Стратегічні напрями розвитку пріоритетних галузей для відновлення промисловості України». Дослідниця акцентувала увагу на ключових напрямках імпортозаміщення, зокрема: зменшенні масогабаритних розмірів та вартості (одним із пріоритетних напрямів імпортозаміщення є розробка та впровадження нових конструктивно-технологічних рішень, які дозволять зменшити масогабаритні розміри виробів та знизити вартість використовуваних матеріалів, при цьому необхідно забезпечити збереження основних експлуатаційних характеристик продукції); боротьбі з контрафактною продукцією (посилення боротьби з недоброякісними виробниками, які постачають на ринок фальсифікат та контрафакт, це не лише завдає шкоди репутації вітчизняних виробників, а й створює загрозу безпеці споживачів); цифровому контролі походження та характеристиках (впровадженні цифрового контролю за походженням та технічними характеристиками продукції на всьому ланцюжку від виробника комплектуючих до готової продукції є ефективним інструментом захисту від потрапляння на ринок контрафактної та небезпечної продукції).
Своїм дослідженням також поділилися професори з Академії військового мистецтва, м. Варшава, Польща – Маржена Піотровська-Трибулл, Станіслав Сірко та Агнєшка Вільчинська-Страва, які у доповіді поділилися думками про те, що вплив аеропорту на соціально-економічну ситуацію муніципалітету, в якому вони розташовані з огляду на ринок праці є досить вагомим, позаяк це значно розширює транспортні можливості окремих жителів і позитивно впливає на інвестиційну привабливість.
У свою чергу, про роль низьковуглецевої економіки у прискоренні енергетичного переходу розповіли Марія Кола-Безка, доктор філософії, доцент Університету ім. Миколи Коперника в Торуні та Марек Фурманкевич доктор філософії, доцент Вроцлавського університету природничих наук та наук про життя.
Підсумовуючи конференцію, кандидат економічних наук, доцент, декан факультету фінансово-економічної та професійної освіти, Світлана Кучеренко, констатувала, що до конференції виявлено значний інтерес і, попри складну ситуацію в країні, географія гостей наукового заходу є досить широкою. Серед учасників конференції присутні доктори, кандидати наук, викладачі університетів, коледжів, центрів професійно-технічної освіти, докторанти, аспіранти, студенти. Зважаючи на актуальність питань, що передбачені програмою для обговорення під час цієї конференції, наголосила Світлана Юріївна, представлені доповідачами результати наукових проєктів, досліджень будуть сприяти розвитку вітчизняної освіти і науки.
Безперечно, формат XVIІ Міжнародної науково-практичної конференції «Умови економічного зростання в країнах з ринковою економікою» надає широкі можливості для обміну інформацією, найсучаснішими методиками та напрацьованим досвідом.
Пресцентр факультету фінансово-економічної та професійної освіти
