У минулий вівторок, 21 листопада 2023 р. факультет фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі вдруге провів Всеукраїнську науково-практичну конференцію молодих вчених та студентів «Трансформаційні процеси соціально-економічної системи в умовах сучасних викликів». Ділимося нотатками цього важливого зібрання, яке модерував кандидат історичних наук, доцент кафедри економіки, заступник декана з наукової роботи факультету фінансово-економічної і професійної освіти Євгеній Костик.
Конференція розпочалася з вітального слова кандидата економічних наук, доцента, декана факультету Світлани Кучеренко. Вона наголосила на тому, що наукова робота здобувачів освіти та молодих вчених є невід’ємною складовою частиною діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі, і це має вагоме значення, адже саме талановиті молоді науковці виголошують своє вагоме слово в розв’язанні багатьох проблем і завдань, пов’язаних з впровадженням інноваційної моделі розвитку.
«Ми з повагою і гордістю ставимося до наших учасників, позаяк, саме ви є наполегливими ентузіастами, не байдужими до гострих проблем сьогодення, відданими науковому пошуку, а це є запорукою якісної та плідної як наукової, так і подальшої практичної діяльності. Тож, сподіваюся, що сьогоднішня конференція сприятиме формуванню і вдосконаленню наукової думки, виробленню нових концептуальних підходів розвитку соціально-економічної системи в умовах сучасних викликів…», – серед іншого зазначила Світлана Юріївна.
Також із привітанням до студентської наукової спільноти звернувся кандидат педагогічних наук, докторант, керівник навчально-наукового відділу Університету Григорія Сковороди в Переяславі Володимир Носаченко. У своєму виступі він зазначив, що такі заходи є важливими та актуальними з кількох ключових причин: по-перше, конференція створює платформу для молодих вчених та студентів, де вони можуть поділитися своїми дослідженнями, ідеями та здобутими знаннями, а це, у свою чергу, сприяє розвитку наукового потенціалу та надає можливість молодим ученим активно взяти участь у наукових обговореннях; по-друге, трансформаційні процеси в сучасних умовах мають величезний вплив на всі сфери життя, зокрема економічні, соціальні та технологічні зміни породжують нові виклики і можливості, а конференція дозволяє глибше розібратися в цих трансформаціях та розробити стратегічні відповіді на них; по-третє, зустрічі та обговорення на конференції надають учасникам можливість взяти участь у фахових дискусіях, дізнатися про нові наукові досягнення та поділитися власними дослідженнями, цей обмін інформацією сприяє швидшому розвитку наукового співтовариства та підвищенню якості досліджень; по-четверте, заходи цієї конференції сприяють створенню мережі наукових зв’язків між учасниками, що може виявитися дуже корисним для майбутніх співпраць та обміну ідеями.
Поза тим, до привітань долучилась доктор економічних наук, академік Академії економічних наук України, професор кафедри екології, Національний університет «Києво-Могилянська академія» Лідія Горошкова яка наголосила, що попри негативні зовнішні та внутрішні фактори, здобувачі пліч-о-пліч із викладачами активно працюють на науково-освітньому фронті і побажала усім учасникам конференції плідної роботи.
Безпосередню роботу пленарного засідання розпочала здобувачка 3-го курсу, спеціальність «Облік і оподаткування», голова студентського самоврядування факультету фінансово-економічної і професійної освіти Дар’я Висовень. Вона розкрила тему «Соціальні стандарти та соціальні показники 2024». Серед іншого, наголосила на тому, що бюджет 2024 року принципово не відрізнятиметься від кошторису 2023 року, однак, за планом дещо виростуть податкові надходження. Водночас, у зв’язку з дефіцитом, потреба в зовнішньому фінансуванні залишатиметься значною, хоч Уряд й планує помітно підвищити мінімальну зарплату, зарплати бюджетників та пенсії. Також виростуть і видатки на соціальну підтримку, зокрема підтримку ветеранів й фінансування освіти.
«Фонд з безробіття витратить понад 10 млрд грн на невластиві для нього проєкти: закупівлю вітчизняної сільгосптехніки, індустріальні парки та субсидування проєктів із значними інвестиціями. Необхідність таких програм сумнівна. Водночас у 2024 році не планується фінансування будівництва та ремонту доріг з Дорожнього фонду. Загалом капітальні видатки скорочені до мінімуму. Оскільки у 2024 році, як і у 2022-2023 роках, усі зібрані в країні кошти витрачатимуться на оборону, підтримка міжнародних партнерів України залишається життєво необхідною. Однак до неї поступово додаються умови з проведення реформ. Отже, найважливішими завданнями для уряду на 2024 рік залишаються реформи та перемовини щодо списання й реструктуризації державного боргу», – розповіла у ході доповіді студентка.
Досвід Японії у повоєнному відновленні природно-ресурсного потенціалу, у своїй доповіді розкрив здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Національного університету «Києво-Могилянська академія» Станіслав Горошков. Наголосив, що Японія зазнала великих людських та матеріальних втрат після масових повітряних бомбардувань й скидання атомних бомб на Хіросіму та Нагасакі, тож у повоєнний період постала необхідність проведення ряду реформ, зокрема у напрямку відновлення природно-ресурсного потенціалу, що дозволило стабілізувати екологічну ситуацію в країні. Серед нововведень, доповідач, виокремив: створення та впровадження нових очисних механізмів, значна частина яких припала на приватний бізнес, який отримував суттєву державну підтримку; впровадження принципу «хто забруднює, той платить», такий підхід змусив промислові підприємства вкладати гроші у створення нових технологій щодо зменшення відходів та викидів, щоб скоротити свої витрати на виплату штрафів та податків; прийняття на законодавчому рівні екологічних стандартів виконання яких жорстко контролює держава, у разі порушення керівники підприємств виплачують великі штрафи, компенсації постраждалим громадянам і можуть бути притягнуті навіть де кримінальної відповідальності; розвиток ресайклінгу (переробна з метою вторинного використання) більшої частини побутового сміття та введення заборони на утилізацію токсичних відходів шляхом поховання та спалювання; економічні заходи, які включають плату за використання природних ресурсів, підвищення податну на купівлю землі введення додаткового податку на використання бензину.
Також увагу учасників конференції привернула доповідь здобувачки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 071 «Облік і оподаткування», факультету фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі Юлії Бойко. Розкриваючи тему «Штучний інтелект в бухгалтерському обліку», вона наголосила, що штучний інтелект – це технологія, яка дозволяє комп’ютерам чи програмному забезпеченню «мислити» як людський мозок, виконувати завдання, що базуються на прийнятті рішень, які раніше покладалися на людину. Перевагами автоматизації бухгалтерського обліку, на думку дослідниці, є: ефективність, менше праці, менше помилок; відповідність та прозорість; швидкість виконання; позитивне схвалення галузевими фахівцями. А от до недоліків, доповідач віднесла: залежність від технологій; ризик безпеки даних; хакерські атаки.
Про природоохоронні території України в умовах війни розповіла здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Національного університету «Києво-Могилянська академія» Юлія Корнійчук. Зазначила, що через військові дії окупанта 900 заповідних територій України сьогодні перебувають в небезпеці, сюди увішли 1,2 млн га або близько 30% площі всіх природоохоронних територій України. Тут ростуть тисячі видів рослин, які занесені до Червоної книги України і охороняються законом. Корнійчук підекреслила, що під загрозою знищення наразі знаходяться: 14 Рамсарських об’єктів площею 397,7 тис. га; близько 200 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га; біосферні заповідники.
Досить аргументованою була доповідь здобувачки Марини Яременко на тему: «Сталий розвиток в умовах глобалізації». У ній вона констатувала те, що, на сучасному етапі розвитку, соціально-економічні проблеми та питання охорони навколишнього середовища, як в Україні так і цілому світі, тісно взаємопов’язані раціональністю використання природно-ресурсного потенціалу. Пояснила це тим, що економічна діяльність людини, деструктивний вплив на природу лежать в основі більшості сучасних світових екологічних питань.
«Разом з тим екологічна свідомість, екологічна культура мають стояти на чолі раціонального природокористування, тому що зростаючі потреби суспільства в ресурсах передбачають забруднення землі, повітря, водойм тощо. Дуже важливо не нехтувати головними постулатами сталого розвитку, а навколо них об’єднувати суспільство на основі поваги до прав людини та охорони природи», – переконана Яременко.
Здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 072 «Фінанси банківська справа та страхування», факультет фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі Анна Солонець у своєму виступі розкривала тему «Структурна політика та модернізація структурних перетворень в економіці». Зазначила, що структурна політика держави містить такі напрями: розвиток і підтримка нових високоефективних галузей; стимулювання інвестиційної, інноваційної та підприємницької активності суб’єктів господарювання; сприяння розвитку імпортозамінюючого сектору; сприяння підвищенню конкурентоспроможності виробництв на світовому рівні; ліквідація малоефективних виробництв у депресивних секторах економіки; сприяння розвитку інноваційної складової виробництва. Ключову роль в даних процесах відіграє інвестиційний ресурс структурної модернізації економіки, що являє собою сукупність фінансових, матеріально-технічних, інтелектуальних та інформаційно-правових елементів, котрі має в своєму розпорядженні національна економіка і які використовуються для забезпечення інвестиційного розвитку країни.
Здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 071 «Облік і оподаткування» Яна Круглик виступила з доповіддю на тему: «Сучасний стан повітряного середовища в Україні: проблеми та перспективи», де зосередила увагу на проблемі стану повітряного середовища в Україні. На її думку до заходів для поліпшення якості повітряного середовища в Україні можна віднести: збільшення ефективності промисловості – впровадження ефективних технологій та процесів у промисловій сфері може допомогти знизити викиди забруднюючих речовин; підтримка використання альтернативних джерел енергії – перехід до використання відновлювальної енергії, такої як сонячна та вітрова енергія, може зменшити релевантність на традиційні, забруднюючі джерела; стимулювання використання екологічно чистого транспорту – надання підтримки та стимулів для використання електричних або гібридних автомобілів може зменшити кількість забруднюючих викидів; посилення контролю та нагляду.
Структурні елементи формування державної інвестиційної політики розкрив здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 071 «Облік і оподаткування» Антон Березін. У контексті своєї доповіді дослідник зазначив, що інвестиційна політика є вирішальною умовою розвитку соціально-економічних процесів і надає можливість державі безпосередньо впливати на темпи обсягу виробництва, на універсалізацію НТП, на зміну структури суспільного виробництва і вирішення широкого спектру перспективних завдань. Формування інвестиційної політики в нашій державі ґрунтується на принципах удосконалення законодавчих і нормативно-правових підвалин, децентралізації управління інвестиційними процесами, комплексного фінансування інвестицій тощо, дотримання яких має сприяти інвестиційному розвитку пріоритетних галузей народного господарства, стратегічних виробництв, депресивних територій і конкурентних та імпортозамінних товарів і продукції.
Надзвичайно цікаво було розкрито й тему «Особливості формування стратегії управління економічним розвитком регіонів», яку запропонував до розгляду здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 051 «Економіка» Назар Гречка. Молодий дослідник запевнив, що найбільш дієвими інструментами управління економічним розвитком регіону є стратегічне планування та регіональний маркетинг, позаяк, стратегічне планування та стратегічне управління – випробувані методи сучасного менеджменту. Практика довела високу ефективність, а в ряді випадків і нагальну необхідність застосування стратегічного планування не тільки окремо в промисловості, сільському господарстві, будівництві, транспорті, а й при розробці комплексних програм соціально-економічного розвитку регіонів, при здійсненні антикризових заходів, в управлінні масштабними інфраструктурними проєктами та в інших напрямках розвитку в регіонах.
Науково-обґрунтованою була доповідь здобувачки здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 051 «Економіка» Лілії Красовської на тему «Формування потенціалу ресурсного забезпечення економіки регіону». У ній було наголошено, що потенціал ресурсного забезпечення економіки регіону – це можливість соціо-економічної системи (регіону) трансформувати фактичні ресурсно-сировинні та товарні потоки у механізми для задоволення існуючих або виникаючих потреб учасників ринкового процесу з метою вирішення проблеми саморозвитку та самозабезпечення території.
Проблеми управління сталим розвитком України в умовах війни, у своєму виступі розкрила здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 071 «Облік і оподаткування» Юлія Онищенко. Було наголошено, що цілі сталого розвитку формують основу для визначення пріоритетів розвитку України, а також є дієвим способом залучення фінансової підтримки задля підвищення стійкості та відновлення країни, а також є рамкою, що підвищує ефективність Уряду України та допомагає забезпечити високу продуктивність і краще співвідношення ціни та якості, вкладених у його відновлення та розвиток. Україна залишається відданою цілям сталого розвитку, незважаючи на виклики та невдачі, які приносить війна.
Про технологічні процеси виробництва хлібобулочних виробів доповіла здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність 015 Професійна освіта (Товарознавство) Катерина Коверник. Дослідниця запевнила, що приготування хліба і різних хлібобулочних виробів – це складний процес, що складається з декількох етапів, таких, як початкова підготовка сировини, приготування тіста, формування виробу і його випічка, кожен з цих етапів включає низку технологічних операцій, що забезпечують виготовлення виробів.
Співорганізаторами наукового заходу стали Фонд Президентів України Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського; Національний університет «Києво-Могилянська академія»; ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»; Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України; Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика; ВСП «Васильківський фаховий коледж НАУ»; Яготинський інститут ПрАТ «ВНЗ «МАУП»; кафедра економіки факультету фінансово-економічної і професійної освіти й Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Університету Григорія Сковороди в Переяславі.
Безперечно, ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Трансформаційні процеси соціально-економічної системи в умовах сучасних викликів» запам’ятається кожному з її учасників. Адже, окрім того, що вона збагатила їх знаннями та досвідом, ще й подарувала незабутні враження.
Пресцентр факультет фінансово-економічної і професійної освіти
