Наприкінці минулого тижня, 20-21 квітня 2023 року, факультет фінансово-економічної і професійної освіти, Університету Григорія Сковороди в Переяславі вшістнадцяте поспіль згуртував наукову еліту навколо ХVI міжнародну науково-практичну конференцію «Умови економічного зростання в країнах з ринковою економікою».
Зібрання яке модерували кандидат історичних наук, доцент кафедри економіки, заступник декана з наукової роботи факультету фінансово-економічної і професійної освіти Євгеній Костик й кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки Леся Тірбах своїм вітальним словом відкрив доктор історичних наук, професор, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур. Він зауважив, що тема економічного зростання, яку піднімає факультет фінансово-економічної і професійної освіти наразі є актуальною для України позаяк війна принесла великі економічні втрати. Зазначив, що коли настане повоєнна відбудова країні знадобляться конструктивні рішення, які нададуть можливість швидко відновитися. Віталій Вікторович висловив переконання, що на таких заходах наукова спільнота вибудовує ефективну модель майбутнього нашої держави.
Безпосереднє пленарне засідання розпочав доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України та Академії вищої школи України, професор кафедри фінансів, Київський національний університет імені Тараса Шевченка Захарій Варналій. Він розкрив фінансову безпеку підприємств України в умовах війни та повоєнного відновлення. У своїй доповіді Захарій Степанович наголосив, що для мінімізації загроз фінансовій безпеці підприємств в умовах війни та повоєнне відновлення необхідні формування ефективної системи управління фінансами, яка здатна забезпечувати компроміс між інтересами розвитку підприємств, наявністю достатнього рівня грошових коштів і забезпеченням платоспроможності; створення сприятливих умов для збільшення ефективності функціонування підприємства через підтримання його достатнього рівня фінансової стійкості і ліквідності; організація оптимальної організаційної структури, пошук та утримання висококваліфікованих працівників; запровадження систематичного моніторингу граничних значень індикаторів фінансової безпеки підприємства; оцінка рівня сучасності, достатності та продуктивності матеріально-технічної бази, пошук резервів їх покращення; забезпечення дієвого правового захисту всіх напрямів діяльності підприємства, слідкування за змінами нормативно-правових актів; досягнення дієвого захисту фінансових інтересів та внутрішньої інформації підприємства, належного рівня взаємодії всіх структурних підрозділів компанії тощо.
Надалі про значення професійної освіти як інституційної основи для забезпечення економічного відродження України розповіла кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри професійної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі Наталія Ржевська. Дослідниця переконана, що професійна освіта є важливою для забезпечення соціальної стабільності та економічного розвитку країни адже дає людям можливість отримати якісну освіту та знання необхідні для роботи в різних сферах економіки. У свою чергу наша держава має потужний потенціал у галузі професійної освіти. Для того аби він був повністю використаний, необхідно вирішити деякі проблеми пов’язані з її розвитком і перезапуском. Поза тим вагу має забезпечення стабільності та незламності системи професійної освіти, безперервності освітнього процесу. На думку Наталії Вікторівни задля уникнення відтоку молоді та формування ефективного процесу націокорінення потрібно зробити адекватні кроки через професійну освіту для відбудови України.
Науковий дискурс продовжив гість із Болгарії – доктор економіки, Університет національної та світової економіки, м. Софія Мітко Хітов з доповіддю на тему «Чи є світло у тунелі світової кризи моделі розвитку?». Хітов зауважив, що процеси деглобалізації почали проявляти себе понад п’ятнадцять років тому. Нині ж спостерігається значне уповільнення глобалізації, що викликане низкою криз. Відтак локальні конфлікти і надзвичайні ситуації стають каталізатором негативної енергії населення і господарюючих суб’єктів. Проте, так чи інакше, процеси деглобалізації світу вже набрали серйозних оборотів, і їх не зупинити, тим більше, що всі провідні країни докладають чималі зусилля, щоб ці процеси лише прискорити. У свою чергу глобальна економіка трансформується у сукупність окремих макрорегіонів, у яких буде спостерігатися високий рівень розвитку технологій, власний споживчий ринок та система стимулювання внутрішнього попиту і більш короткі ланцюги створення доданої вартості. Такі зміни викликані необхідністю застерегти національні економіки від зовнішніх кризових явищ.
Потім своїм дослідженням поділилися професори з Латвії – Володимир Меньшиков, Вікторія Шіпілова, Юріс Балтгайліс. Вони переконливо довели, що чим вищий рівень розвитку інституційного середовища тим вищий рівень надійності банків, а відтак зв’язок між якістю інститутів і стабільністю фінансової системи існує, і він сильніший для країн з найвищою надійністю банків у світі. У той же час необхідно враховувати економічні, політичні, технологічні та кліматичні особливості.
Науково доведеною і досить аргументованою була доповідь доктора економічних наук, доцента кафедри міжнародної економіки Національного університету харчової промисловості Галини Cтудінської. У ній розкрито філософію структури національного бренду країни. Серед іншого Галина Яківна зазначила, що його унікальність полягає у стрімких темпах його створення, глобальності його ідентифікації та асоціативного сприйняття світовою спільнотою, надважких умовах його формування, безпрецедентній підтримці світом під впливом ірраціональної складової, тоді як раціональна складова національного бренду країни буде формуватися разом з новою Україною після війни.
Доктор економічних наук, професор кафедри публічних фінансів, Державний податковий університет Оксана Гордей у своєму дослідженні акцентувала увагу на середньостроковому бюджетному плануванні в територіальних громадах, що є важливим та необхідним процесом, який дозволяє забезпечити комплексний підхід під час раціонального використання обмежених фінансових ресурсів на середньостроковий період з метою задоволення потреб та інтересів кожного члена громади. Це важливо адже головні розпорядники коштів завдяки місцевим цільовим програмам розвитку контролюють процес виконання результативних показників, які є невід’ємною складовою бюджетного процесу. Відтак середньострокове планування відбувається на плановий та на два наступні за плановим бюджетні періоди. У свою чергу в процесі реалізації середньострокового бюджетного планування здійснюється щорічний зріз усіх місцевих цільових програм соціально-економічного розвитку територіальної громади для контролю рівня обґрунтованості розрахунку ресурсів бюджету на середньострокову перспективу, а якісне середньострокове бюджетне планування забезпечує факт використання ІПК «Місцевий бюджет» на рівні місцевих фінансових органів.
Великий інтерес у наукової спільноту конференції викликала доповідь на тему: «Один рік війни в Україні: вплив на польську економіку та суспільство», яку презентувала доктор наук, доцент кафедри економічної політики та регіональних досліджень, заступник декана з міжнародного співробітництва та розвитку факультету економіки та управління, Університет ім. Миколи Коперника в Торуні, Польща Аранка Ігнасяк-Шульц. Професор, зазначила, що війна в Україні спричинила третій асиметричний шок, який світ пережив за останні два десятиліття, після фінансової кризи 2008 року та пандемії COVID-19. Ця раптова зміна економічних умов, яка впливає на одні країни більше, ніж на інші, безпосередньо зачепила Польщу, де прослідковуються негативні соціально-економічні зміни, зокрема: незважаючи на вжиті урядом заходи щодо обмеження зростання цін на газ та електроенергію, очікується, що інфляція цін на енергоносії залишатиметься високою; високі відсоткові ставки та невизначеність; невпевненість споживачів і бізнесу через зниження реальних доходів на тлі вже низької норми заощаджень і, ймовірно, вплине на споживчі інтереси населення; прослідковується зростання державних витрат (зокрема на оборону).
Цікавою була доповідь доктора економічних наук, академіка Академії економічних наук України, головного наукового співробітника кафедри екології, Національний університет «Києво-Могилянська академія» Лідії Горошкової. Там була надана оцінка річкових портів України щодо можливостей організації, на їхній базі, логістичних зон. Лідія Анатоліївна наголосила, що Україна, яка має потужний потенціал розвитку внутрішніх водних шляхів та річкового транспорту, впродовж останніх років катастрофічно його недовикористовує і, як наслідок – галузь річкових вантажних та пасажирських перевезень поступово погіршувала показники своєї діяльності. Слід зазначити що в умовах війни у 2022 році суттєво покращились показники діяльності Дунайських портів, завдяки діяльності яких вдалось забезпечити вантажні перевезення після унеможливлення використання низки українських портів.
Цікавою та науково-пізнавальною була доповідь професора Майкла Пирча із Техаського університету в Остіні, де він поділився своїми дослідженнями, щодо моделювання в секторальній економіці, а також звернув увагу, на те що Україна має великі запаси природних ресурсів, та ними необхідно вміти правильно розпоряджатися і його розробка може стати в пригоді.
Своїм дослідженням також поділилися професори з Польщі – Маржена Піотровська-Трибулл, Марлена Нємєц, Карина Горська-Рожей, які у доповіді поділилися думками про те, що збройна агресія росії проти України призвела до масового виїзду громадян України до країн Європейського Союзу, зокрема до Польщі, такий масштабний наплив біженців вимагав заходів допомоги, до яких було залучено польське суспільство, неурядові організації, органи місцевого самоврядування та державні установи. Сьогодні у Польщі спостерігається висока активність українців на ринку праці, де уряд намагається заповнити потреби у працевлаштуванні, адже це дає можливість орендувати житло та забезпечити своє існування. Значну допомогу для українців надають різні інформаційні ресурси, що знаходяться на веб-сайтах.
У свою чергу, про роль некомерційної організації «Попереду Україна» у підтримці українських освітян і студентів у допомозі післявоєнній відбудові розповіли партнери із США Дар’я Ледесма та Поліна Шабарова.
Досить цікавою, як з теоретичної так і з практичної сторони виявилась доповідь кандидата економічних наук, доктора історичних наук, виконавчого директора Науково-дослідного навчального центру «ПринцепС» Володимира Студінського у якій доповідач показав відображення національного економічного менталітету в народній казці. Володимир Аркадійович зауважив, що розгляд народної казки, зокрема української, розкриває специфічність ставлення народу загалом і індивідууму зокрема до праці, до природних ресурсів, що використовується у процесі господарювання, а також є очевидним, що в українських казках домінує культ землі і праці на землі. Саме цей ресурс є головним у забезпеченні статків, а відтак українство проявляється у цих текстах як хліборобська нація, при цьому у морально-етичному аспекті праця розкривається як чеснота людини, а неробство засуджується, тож народна казка дає зрозуміти яким чином відбувається формування економічного світогляду особистості і нації.
Науково доведеною і досить аргументованою була доповідь «Тенденції та стратегія забезпечення сталого розвитку: Литва-Україна», яку представили професори Клайпедського університету (Литва) Олександра Роженко та Ющюс Вітаутас. Науковці запевнили, що результати проведених досліджень, виходячи з точки зору концептуальних засад управління, дозволятимуть відповідним суб’єктам усебічно розвиватися в необхідному напрямку та досягати цілей; покликані вирішувати поставлені питання та проблеми перерозподілу ресурсів, відповідних реорганізації бізнес-процесів та побудови співпраці між суб’єктами всіх рівнів управління тощо, які, в цілому, призводитимуть до зростання їх конкурентоспроможності, відтак це дасть можливість у подальшому сформулювати більш ґрунтовні наукові рекомендації щодо подальшого пошуку рішення поставлених питань, а саме: розробка набору стратегічних альтернатив та організаційно-методичного інструментарію управління забезпеченням сталого розвитку за комплексним підходом.
Цікавою була доповідь «Роль трансформаційних корпоративних ігор у зростанні особистості та бізнесу», яку презентувала бізнес-тренер Юлія Фартушна. У виступі було наголошено, що трансформаційна гра – інструмент (ігрова методика) у якій: є способи та прийоми (психологічні, коучингові, навчальні), які допомагають учаснику змінити мислення, поведінку, переконання, застосувати в житті те, що він усвідомив у грі; ігрова діяльність учасника, яка осмислюється, фокусуючись на конкретному запиті (цілі на гру). У свою чергу, роль т-ігор в зростанні особистості та бізнесу в сучасних умовах визначається наступними наслідками: у лідерів та команд відбувається особисте та професійне зростання за рахунок розвитку важливих на сьогодні навичок: гнучкість, адаптивність, критичне мислення, швидке прийняття рішень; формуються внутрішні опори, більше розуміння себе, своїх сильних сторін, сприйняття себе/інших/світу; технологія емоційно-екологічна та безпечна для особистості (за рахунок компетенцій ведучого та правил); можливість у віртуальній обстановці наперед продумати/прожити різні ситуації та знайти краще рішення.
Підвела підсумки конференції, кандидат економічних наук, доцент, декан факультету фінансово-економічної та професійної освіти Світлана Кучеренко. Констатувала, що до конференції виявлено значний інтерес і, незважаючи на складну ситуацію в країні, географія гостей наукового заходу є досить широкою – це доктори, кандидати наук, викладачі університетів, коледжів, центрів професійно-технічної освіти, докторанти, аспіранти, студенти. Зважаючи на актуальність питань, що передбачені програмою для обговорення під час цієї конференції, наголосила Світлана Юріївна, фахові доповіді, повідомлення та дискусії будуть сприяти розвитку вітчизняної освіти і науки.
Безперечно, формат XVI Міжнародної науково-практичної конференції «Умови економічного зростання в країнах з ринковою економікою» надає широкі можливості для обміну інформацією, найсучаснішими методиками та напрацьованим досвідом.
Пресцентр факультету фінансово-економічної і професійної освіти
