Минулої п’ятниці, 17 вересня 2021 року, напередодні дня народження видатної української вченої, доктора економічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України, академіка Академії економічних наук України, академіка Академії вищої освіти України Тетяни Боголіб, її рідний факультет фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі, провів свою першу Міжнародну науково-практичну конференцію «Боголібські читання».
Модераторами конференції були: Євгеній Костик, кандидат історичних наук, доцент кафедри економіки, заступник декана з наукової роботи факультету фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі та Тетяна Рибакова, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки, заступник декана з міжнародної діяльності та проектної роботи Університету Григорія Сковороди в Переяславі.
Відкрили конференцію з вітальним словом кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з навчально-методичної роботи Університету Григорія Сковороди в Переяславі Вячеслав Різник та кандидат економічних наук, доцент, декан факультету фінансово-економічної та професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі Світлана Кучеренко.
У своїй промові Вячеслав Володимирович наголосив, що конференція є своєрідною платформою для обговорення наукових досягнень та спільних проєктів і зустрічей науковців не лише України, а й ряду європейських країн. У свою чергу Світлана Юріївна констатувала, що цьогоріч до конференції виявлено значний інтерес і, незважаючи на складну ситуацію в країні, географія гостей наукового заходу є досить широкою. Серед учасників конференції були присутні доктори, кандидати наук, викладачі університетів, коледжів, центрів професійно-технічної освіти, докторанти, аспіранти, студенти. Зважаючи на актуальність питань, що були передбачені програмою для обговорення під час цієї конференції, наголосила Світлана Кучеренко, фахові доповіді, повідомлення та дискусії сприятимуть розвитку вітчизняної освіти і науки.
Розпочав пленарне засідання Захарій Варналій, доктор економічних наук, професор кафедри фінансів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який розкрив інституціональне забезпечення фінансової безпеки України в умовах євроінтеграційних процесів та глобалізації. Захарій Степанович наголосив, що з метою забезпечення фінансової безпеки України необхідно розробляти та реалізовувати комплекс заходів щодо активізації участі фінансових інститутів у сприянні захисту національних фінансових інтересів, макроекономічної стабільності, розвитку вітчизняного бізнесу, підтримці наукових досліджень, впровадженні інновацій тощо. З іншого боку, реалізація низки інституціонально-правових, організаційних та кадрових заходів сприятиме підвищенню ролі фінансових інститутів у системі зміцнення фінансової безпеки держави в умовах євроінтеграційних процесів та глобалізації.
Про мінімізацію ризиків для української промисловості при інтеграції в глобальні ланцюги доданої вартості учасникам конференції розповіли Оксана Кушніренко, кандидат економічних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу промислової політики, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», та Ольга Зарудна, молодший науковий співробітник відділу промислової політики, вказаної вище держустанови. Дослідниці переконані, що розбудова стійких, гнучких ланцюгів поставок, спроможних витримувати потрясіння і швидко перелаштовуватися до нових можливостей матиме ключове значення для сприяння розвитку і набуття конкурентних переваг в умовах постковіду. Життєвою необхідністю для інтеграції українських виробників до ланцюгів доданої вартості є інноваційна трансформація на основі впровадження технологій Індустрії 4.0. Разом з тим, вони наголосили, що в умовах зростаючої невизначеності, що супроводжує коронакризу, дуже важливо поряд з інтеграцією в глобальні ланцюги доданої вартості приділити значну увагу розвитку внутрішнього ринку та зміцненню регіональних ланцюгів доданої вартості, що виступає стабілізуючим фактором розвитку національної економіки.
Великий інтерес у наукової спільноти конференції викликала доповідь на тему: «Криза 2020-2021: уповільнення сталого розвитку», яку презентували Аранка Ігнасяк-Шульц, доктор наук, доцент кафедри економічної політики та регіональних досліджень, заступник декана з міжнародного співробітництва та розвитку факультету економіки та управління Університету ім. Миколи Коперника в Торуні (Польща) та Войцех Косєдовські, доктор наук, професор Університету Миколи Коперника в Торуні (Польща). Науковці визначили економічні наслідки пандемії, зокрема: значне зростання державного боргу; підвищення ролі економічної політики урядів; зниження обсягу випуску в країнах, які залежать від туризму, а також в країнах з обмеженими можливостями для миттєвих контрзаходів щодо зміни економічної політики; погіршення фінансового становища багатьох компаній і домашніх господарств; спад зайнятості і доходів окремих груп населення, насамперед молоді, жінок, працівників з відносно низьким рівнем освіти і зайнятих у неформальному секторі; значне збільшення нерівності доходів.
Цікавою була доповідь Лідії Горошкової, доктора економічних наук, академіка Академії економічних наук України, головного наукового співробітника кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», яка розкрила «Фінансові механізми розвитку освіти в умовах децентралізації», де довела, що однією з причин, яка призводить до дефіциту освітньої субвенції, поряд з недостатньо оптимізованою мережею закладів і наявністю шкіл/класів з малою наповнюваністю, є недосконалість формули розподілу освітньої субвенції, яка не враховує частину передбачених нормативно-правовими актами МОН освітніх послуг у середній освіті, а відтак, потребує перегляду обсяги освітньої субвенції та вдосконалення формули розподілу.
Проблему нетарифного регулювання у світовій економіці: трансформація і вплив на експорт Республіка Білорусь, у своїй доповіді розкрила Галина Турбан, кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри міжнародного бізнесу «Білоруського державного економічного університету» (м. Мінськ, Республіка Білорусь). Дослідниця наголосила, що незважаючи на ефективність нетарифних заходів та обмежень у міжнародній торгівлі, існує об’єктивна необхідність вироблення алгоритмів мінімізації їх негативного впливу на експорт білоруських товарів, до яких слід віднести: продовження роботи щодо приєднання Республіки Білорусь до Світової організації торгівлі; розширення мережі преференційних угод (угод про вільну торгівлю) з третіми країнами; забезпечення економічних агентів Республіки Білорусь актуальної інформації про потенційних ринках і партнерах як в зарубіжних країнах за допомогою розміщення відповідних даних на профільних і тематичних сайтах; проведення політичних переговорів про лібералізацію доступу вітчизняних товарів на ринки третіх країн (особливо в Китайську Народну Республіку, Європейський союз, Україна та ін.).
Науково доведеною і досить аргументованою була доповідь Тетяни Тетеринець, кандидата економічних наук, доцента кафедри економіки та організації підприємств АПК «Білоруського державного аграрного технічного університету» (м. Мінськ, Республіка Білорусь), у якій дослідниця показала оцінку ризиків сталого розвитку регіонів Білорусі.
Володимир Студінський, кандидат економічних наук, доктор історичних наук, заступник директора з науково-методичної роботи Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у своїй доповіді «Мотиваційний чинник в системі ефективного функціонування педагогічного колективу навчального закладу» зазначив, що мотив, за своєю суттю, є своєрідним внутрішнім резервом, який спонукає до дії і до досягнення визначених завдань і цілей, а відтак мотиваційна складова в системі організації та функціонування навчального закладу, творчого і професійного розвитку педагогічного колективу загалом та педагога зокрема безпосередньо впливає на виробничий процес і на кінцеву продукцію – освітньо-виховні послуги.
Досить переконливою була доповідь Алли Левітської, доктора економічних наук, доцента, Директора ІІ «Інноцентр» Комратського державного університету (м. Комрат, Молдова), яка поділилася досвідом регіональної економічної системи підтримки бізнесу та розкрила особливості формування системи управління туристичним підприємством. Тоді, як Марина Слонімська, доктор економічних наук, доцент, професор кафедри обліку, фінансів, логістики та менеджменту Полоцького державного університету (м. Новополоцьк, Республіка Білорусь), у своїй доповіді продемонструвала організаційно-економічний механізм регіонального розвитку в умовах четвертої промислової революції.
Неупередженою під час виступу була Христина Краєнкова, магістр економічних наук, старший викладач «Вітебського державного технологічного університету» (м. Вітебськ, Республіка Білорусь), яка виступила з темою «Соціальні зміни в структурі суспільства та їх вплив на розвиток підприємництва в Республіці Білорусь». Там дослідниця запевнила, що глобальні зміни і світові катаклізми призводять до трансформації в суспільстві та появи нових векторів в підприємництві. Соціальне підприємництво є однією з прогресивних форм розвитку бізнесу, яка повинна домінувати над традиційними видами діяльності, адже соціальне підприємництво підвищує економічний потенціал країни і вирішує соціальні проблеми.
Продовжив науковий дискурс гість із Болгарії – Мітко Хітов, доктор економіки Університету національної та світової економіки (м. Софія), тема доповіді: «Процеси деглобалізації світу – чи можна їх зупинити і як далі жити?». Науковець зазначив, що в умовах скорочення торгових зв’язків і взаємодії між окремими елементами глобальної економічної системи, відмова від вузької спеціалізації і концентрації на користь нарощування власного виробництва під брендом «імпортозаміщення», рівень поділу праці при виробництві окремих продуктів буде падати і надалі. Відповідно, буде погіршуватися якість виробленої продукції, при меншому асортименті та дедалі більшої собівартості, а відтак, ціни багатьох товарів різко підскочили, що неминуче позначитися на загальному економічному становищі у всіх регіонах світу, які, в свою чергу, продовжують захищатися від зовнішнього впливу і конкуренції. Ми потрапляємо в своєрідну спіраль, яка веде все нижче і нижче, і яка в змозі відкинути нас в економічному розвитку на десятиліття назад.
Безперечно, формат І Міжнародної науково-практичної конференції «Боголібські читання» надає широкі можливості для обміну інформацією, найсучаснішими методиками та напрацьованим досвідом.
Прецентр факультету
