22 квітня 2021 р. факультет фінансово-економічної і професійної освіти, Університету Григорія Сковороди в Переяславі вчотирнадцяте провів Міжнародну науково-практична конференцію «Умови економічного зростання в країнах з ринковою економікою». У заході прийняли участь 268 учасників-представників наукових шкіл Болгарії, Латвії, Литви, Молдови, Німеччини, Польщі, Республіки Білорусь та України.
Конференцію, яку модерували кандидат історичних наук, доцент кафедри економіки, заступник декана факультету з наукової роботи Євгеній Костик та кандидат економічних наук, доцентка кафедри економіки, заступник декана з міжнародної діяльності та проектної роботи Тетяна Рибакова, своїм вітальним словом відкрили кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з навчально-методичної роботи, Університету Григорія Сковороди в Переяславі Вячеслав Різник та кандидат економічних наук, доцентка, декан факультету фінансово-економічної та професійної освіти Світлана Кучеренко. У своїй промові Вячеслав Володимирович наголосив, що конференція стала традиційною платформою для зустрічей, обговорення наукових досягнень та спільних проєктів українськими та низкою європейських науковців. У свою чергу, Світлана Юріївна констатувала, що наукова спільнота конференції з кожним роком поповнюється новими учасниками. Підтвердженням цих слів можна вважати те, що у 2021 році конференція зібрала науковців Торуні та Варшави, Софії та Комрата, Даугавпілса та Вільнюса, Мінська та Вітебська, Франкфурта та Познані, Києва та Харкова, Львова та Рівного, Херсона та Запоріжжя, Вінниці та Чернівців, Полтави та Тернополя, Одеси та Ірпеня, Мелітополя та Умані, Житомира та Івано-Франківська, Яготина та Новоград-Волинського, Білої Церкви та Переяслава. Серед учасників цьогорічної конференції налічувалося 62 доктори, 112 кандидатів наук, викладачів університетів, коледжів, центрів професійно-технічної освіти, докторантів, аспірантів та студентів.
Безпосереднє пленарне засідання розпочав доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки нашого університету Микола Ігнатенко, поділившись висновками своєї наукової розвідки «Використання нових концепцій для обґрунтування перспектив економічного зростання в Україні», зазначивши, що у деяких галузях і видах діяльності розвиваються законодавчі ініціативи і практична діяльність в напрямку формування інклюзивної економіки: утворення територіальних громад в сільській місцевості; розвиток сільського зеленого туризму; органічного землеробства; волонтерського руху та неурядових організацій; інноваційної дуальної освіти; соціальної відповідальності середніх і великих агрохолдингів та корпорацій; цифровізація адміністративних і банківських послуг, тощо.
Продовжив науковий дискурс гість із Болгарії – доктор економіки, Університету національної та світової економіки (Софія, Болгарії) Мітко Хітов з доповіддю на тему «Тенденции в мировой экономике в контексте глобального дефляционного кризиса модели развития после 2007 года». Професор визначив чітку позицію, що імпульси, які надходять з фінансового сектора, постійно руйнують збудовані зв’язки між суб’єктами реальної економіки і в той же час, стимулюють формування нових, більш ефективних взаємних зв’язків.
Неупередженим під час виступу був доктор економічних наук, професор кафедри фінансів Київського національного університету імені Тараса Шевченка Захарій Варналій, який наголосив, що економічна безпекологія вивчає закономірності ефективного забезпечення безпеки економічних систем всіх рівнів, своєчасного виявлення, запобігання та нейтралізації реальних і потенційних, внутрішніх та зовнішніх загроз економічним інтересам відповідних суб’єктів.
Великою переконливістю могла похизуватися й доповідь Алли Левітської – докторки економічних наук, доцентки, директорки ІІ «Інноцентр» Комратського державного університету (Комрат, Молдова), яка поділилася досвідом регіональної економічної системи підтримки бізнесу. На противагу цьому, економіко-екологічні аспекти видобування граніту на Житомирщині, у своїй доповіді показав кандидат економічних наук, доктор історичних наук, професор кафедри методики професійної освіти та соціально-гуманітарних дисциплін Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти Володимир Студінський.
Доктор соціології, професор Академії освіти Університету ім. Вітаутаса Великого (Вільнюс, Литва) Саулюс Станайтіс поділився соціально-демографічними тенденціями які існують в Литві. У свою чергу, доктор економічних наук, професор кафедри інформаційних систем в економіці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Сергій Ріппа у своїй доповіді провів аналіз та показав інтерпретацію нейромоделей епідеміологічної ситуації з COVID-19 в Україні.
Не менш цікавою була й доповідь докторки економічних наук, академіка Академії економічних наук України, головної наукової співробітниці кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Лідії Горошкової, яка розкрила особливості динаміки державної підтримки інфраструктурного розвитку ОТГ, видатків розвитку та ефективності чинного механізму нарахування інфраструктурної субвенції на прикладі Запорізької області та виявила наявність залежності між обсягами інфраструктурної субвенції та видатками розвитку.
Науково доведеною і досить аргументованою була доповідь Оксани Шкутько – кандидатки економічних наук, доцентки, декана факультету міжнародних економічних відносин УО «Білоруський державний економічний університет» (Мінськ, Білорусь), яка проаналізувала специфіку розвитку світового ринку послуг в умовах цифровізації та дослідила визначальний вплив процесів цифрової трансформації і цифровізації ринку послуг на стан міжнародної торгівлі послугами, а також виявила протиріччя і системні проблеми розвитку досліджуваного ринку. Оксана Миколаївна визначила потенційні можливості зростання ринку послуг, а також напрямки його розвитку. Поміж усім іншим, увага акцентувалася й на суті змін, що відбуваються і наслідків функціонування нових бізнес-моделей.
Великий інтерес у наукової спільноту конференції викликала доповідь на тему «Економіка Європейського Союзу в тіні Коронавірусу. Що далі?», яку презентували Аранка Ігнасяк-Шульц – докторка наук, доцентка кафедри економічної політики та регіональних досліджень, заступник декана з міжнародного співробітництва та розвитку факультету економіки та управління Університету Миколи Коперника в Торуні (Польща) та Войцех Косєдовський – доктор наук, професор цього ж університету. Науковці визначили економічні наслідки пандемії, зокрема: значне зростання державного боргу; підвищення ролі економічної політики урядів; зниження обсягу випуску в країнах, які залежать від туризму, а також в країнах з обмеженими можливостями для миттєвих контрзаходів щодо зміни економічної політики; погіршення фінансового становища багатьох компаній і домашніх господарств; спад зайнятості і доходів окремих груп населення, насамперед молоді, жінок, працівників з відносно низьким рівнем освіти і зайнятих у неформальному секторі та значне збільшення нерівності доходів.
У ході конференції своїми дослідженнями поділився й доктор соціології, професор, керівник Центру соціальних досліджень Даугавпілського університету (Латвія) Володимир Меньшиков, який зазначив, що важливою умовою економічного зростання та підвищення якості життя населення є зростання підприємницької активності. «Особливе місце тут займає молодь, у першу чергу це стосується студентів, які вже в період свого навчання частково отримує необхідні знання, навички і досвід в галузі підприємництва. Отримані результати дослідження дали можливість оцінити ситуацію і вжити заходів в напрямку створення більш сприятливого середовища навчання для розвитку та реалізації підприємницьких намірів студентів» – зазначає науковець.
Переконливою була доповідь Галини Студінської – докторки економічних наук, старшої наукової співробітниці Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки. Галина Яківна запевнила, що бренд, будучи носієм духовної складової, в контексті економічного фактору формування як внутрішньої, так і зовнішньої політики країни, транслює у зовнішнє середовище зміст духовної сфери суспільства. У залежності від політичного курсу, національних інтересів, економічного потенціалу та географічних можливостей формується роль країни у геополітичному просторі: підпорядкована, впливова, стратегічна, провідна.
«Фінансування державних соціальних програм: новітні підходи та інструменти» розкрила у виступі докторка економічних наук, професорка кафедри фінансів, обліку і оподаткування Університету Григорія Сковороди в Переяславі Валентина Тропіна. Серед досить широкого спектру новітніх підходів до вирішення проблеми фінансування державних соціальних програм доповідачка звернула увагу на такі: публічно-приватне партнерство; соціальні замовлення; соціальне інвестування; доходи від продажу соціальних послуг; фінансові інвестиції; парафіскальні джерела та використання інструментів фіскального стимулювання задля досягнення запрограмованого соціального ефекту.
Докторка економічних наук, професор, завідувач відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Людмила Дейнеко у своєму дослідженні запропонувала методику рейтингування регіонів України за рівнем інклюзивності, що базується на 15 соціально-економічних та екологічних індикаторах, яка дозволила на основі кореляційного аналізу встановити взаємозв’язок між ВРП на одну особу, промисловим розвитком та рівнем регіональної інклюзії.
Як з теоретичної так і з практичної сторони досить цікавою виявилась доповідь докторки наук з державного управління, професорки кафедри міжнародних економічних відносин і бізнесу Національного авіаційного університету Світлани Білої, у якій було розкрито стратегічні пріоритети цифровізації суспільного виробництва. Світлана Олексіївна констатувала, що цифрові технології кардинально змінюють бізнес та моделі управління у межах компаній, фірм, бізнес-індустрій й дозволяють бізнесу країн-лідерів світового розвитку застосовувати гнучку структуру організації, управління, виробництва та збуту, що ґрунтується на обробці великих масивів даних («big data») постійно (на основі online моніторингу) та у реальному часі (real-time). «Розвиток бізнесу на основі цифрових технологій надає йому вагомі конкурентні переваги як на локальних – регіональних та національних ринках товарів і послуг, так і на світовому ринку. Світовими лідерами у сфері застосуванні цифрових технологій (топ 5, станом на 2020 р.) є бізнес-структури таких країн як Китай, Японія, США, Південна Корея та Німеччина» – впевнена науковиця.
Олена Карпенко – докторка економічних наук, професорка, завідувачка кафедри міжнародного менеджменту УО «Білоруський державний університет» (Мінськ, Білорусь) розкрила тему «Темп життя: методика оцінки і механізм управління», де підкреслила, що світ змінюється, і темп життя, в тому числі завдяки сучасним технологіям, прискорюється в рази, а відтак сучасний світ вимагає, щоб ми були гнучкими і активними, але умови змінилися – інформації та можливостей для всього зараз набагато більше, ніж ми в змозі засвоїти і скористатися.
Ближче до завершення зібрання молодий науковець аспірант Українсько-американського університету «Конкордія» Олександр Дейнеко, аргументовано розкрив у виступі тему дослідження «Місце, роль і завдання бізнесу в забезпеченні сталого розвитку регіону», де показав механізми участі бізнесу у забезпеченні сталого розвитку регіону: стимулювання працівників до участі у досягненні цілей сталого розвитку; механізми об’єднаної участі стейхолдерів: держави, суспільства й бізнесу та змішане фінансування: державно-приватне партнерство, спільні фонди й проекти.
Безперечно, формат XIV Міжнародної науково-практичної конференції «Умови економічного зростання в країнах з ринковою економікою» надає широкі можливості для обміну інформацією, найсучаснішими методиками та напрацьованим досвідом. Дякуємо усім постійним та новим учасникам нашого традиційного зібрання та висловлюємо сподівання на подальшу співпрацю та вашу залученість до нашої конференції наступного року.
Євгеній Костик